Кулеба назвавий можливий формат участі Росії у другому Саміті миру
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба дав зрозуміти, що Київ не прагне прямих контактів із Росією, але її участь у другому Саміті миру можлива за форматом Чорноморської зернової ініціативи.
Про це він сказав у етері телемарафону "Єдині новини". У відповідь на запитання, хто потенційно може представляти РФ на другому Саміті миру, глава МЗС вказав, що "є дуже успішний досвід" переговорів щодо Чорноморської зернової ініціативи, коли Україна вела перемовини з Туреччиною і з ООН, а Туреччина і ООН вели перемовини з Росією. "І угода виглядала як документ, підписаний між Туреччиною, ООН та Україною, а також Туреччиною, ООН та Росією – так зліпилася угода", – зазначив Кулеба.
Втім, за його словами, Київ "не має апетиту" до прямих контактів з РФ з огляду на всі її злочини, а також стратегічну мету Москви у вигляді знищення Української держави. У відповідь на запитання, чи є якісь запобіжники того, щоб наступна угода з РФ на Саміті миру не зірваться, як це сталося з Чорноморською зерновою ініціативою, він сказав, що коли йде мова про Росію, термін "запобіжники" – доволі умовний. "Саме тому кінцева перемога має полягати в тому, що буде створена реальність, в якій РФ буде не здатна повторити напад на Україну", – сказав Кулеба, зауваживши, що безпекова угода з США та іншими країнами – це сигнал лідеру РФ Владіміру Путіну, що він не дочекається втоми у підтримці Києва.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.