Кулеба пояснив важливість саміту Кримської платформи-2022
Цьогорічний саміт Кримської платформи покаже скільки країн підтримують цілі України щодо Криму. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав в інтерв'ю для "Укрінформу".
"Дуже важливо зрозуміти: що б не було і як би не було складно, ми завжди повинні думати стратегічно - прийде момент, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи – це сигнал якраз про це. Не буде такого моменту в історії, коли нам буде "не до Криму", "не до Лисичанська" чи якогось іншого міста, яке наразі тимчасово окуповане. Так, йдеться про дипломатію, але ми про це говоримо", - заявив міністр.
За словами Кулеби, у деяких столицях України почав з'являтися неформальний наратив про те, що "Крим - це, безумовно, Україна, але ви з Кримом особливо обережно, тому що це оголений нерв Росії". "Тому ми хочемо ще раз застовбити, що Крим - це Україна, і ми будемо говорити про нього що захочемо і робити що захочемо. Це принциповий момент", - додає Кулеба. Як пояснив міністр, цьогорічний саміт Кримської платформи покаже наскільки партнери готові підтримувати цей дискурс і наші цілі.
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.
За повідомленнями міжнародних медіа, удари українських дронів по нафтопереробних заводах Росії за тиждень знищили доходи Кремля на суму понад мільярд доларів. Це не лише ослаблює економіку РФ, а й демонструє нову тактику Києва — перенесення війни на енергетичний фронт.
Україна відмовилася виконати прохання західних партнерів утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, пояснивши це необхідністю зменшити фінансові ресурси Кремля для ведення війни.
Росія заявила про "повне захоплення" Луганської області, проте українська влада наголошує, що бої тривають, а заяви Москви є частиною інформаційної війни.
Українські сили продовжують активну оборону та контрнаступальні дії на південному сході країни, відновивши контроль над значними територіями у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Голова Головного управління розвідки України Кирило Буданов підтвердив, що деякі західні союзники просили Київ тимчасово припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
На Олександрівському напрямку російські війська намагаються просунутися, щоб закріпитися й створити так звану «буферну зону» на території Дніпропетровської області. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, ворог атакує в районах Тернового,
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.