Кулеба пояснив важливість саміту Кримської платформи-2022
Цьогорічний саміт Кримської платформи покаже скільки країн підтримують цілі України щодо Криму. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав в інтерв'ю для "Укрінформу".
"Дуже важливо зрозуміти: що б не було і як би не було складно, ми завжди повинні думати стратегічно - прийде момент, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи – це сигнал якраз про це. Не буде такого моменту в історії, коли нам буде "не до Криму", "не до Лисичанська" чи якогось іншого міста, яке наразі тимчасово окуповане. Так, йдеться про дипломатію, але ми про це говоримо", - заявив міністр.
За словами Кулеби, у деяких столицях України почав з'являтися неформальний наратив про те, що "Крим - це, безумовно, Україна, але ви з Кримом особливо обережно, тому що це оголений нерв Росії". "Тому ми хочемо ще раз застовбити, що Крим - це Україна, і ми будемо говорити про нього що захочемо і робити що захочемо. Це принциповий момент", - додає Кулеба. Як пояснив міністр, цьогорічний саміт Кримської платформи покаже наскільки партнери готові підтримувати цей дискурс і наші цілі.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.