Кулеба пояснив важливість саміту Кримської платформи-2022
Цьогорічний саміт Кримської платформи покаже скільки країн підтримують цілі України щодо Криму. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав в інтерв'ю для "Укрінформу".
"Дуже важливо зрозуміти: що б не було і як би не було складно, ми завжди повинні думати стратегічно - прийде момент, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи – це сигнал якраз про це. Не буде такого моменту в історії, коли нам буде "не до Криму", "не до Лисичанська" чи якогось іншого міста, яке наразі тимчасово окуповане. Так, йдеться про дипломатію, але ми про це говоримо", - заявив міністр.
За словами Кулеби, у деяких столицях України почав з'являтися неформальний наратив про те, що "Крим - це, безумовно, Україна, але ви з Кримом особливо обережно, тому що це оголений нерв Росії". "Тому ми хочемо ще раз застовбити, що Крим - це Україна, і ми будемо говорити про нього що захочемо і робити що захочемо. Це принциповий момент", - додає Кулеба. Як пояснив міністр, цьогорічний саміт Кримської платформи покаже наскільки партнери готові підтримувати цей дискурс і наші цілі.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.