Кулеба розповів, що може припинити спроби Кремля змінити європейський вибір України
Україна виконує всі реформи, необхідні для європейської інтеграції, імплементуючи реформи за дедалі складніших обставин. Але будь-яке зобов'язання вимагає конкретної мети.
Основне очікування від ЄС - це надання Україні європейської перспективи. Про це на IV Форумі асоціацій заявив глава МЗС Дмитро Кулеба, який підкреслив, що зазначене "політичне" рішення відіграє дуже важливу роль для Києва, натомість не вимагатиме від Євросоюзу інституційних зобов'язань, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Кулеба наголосив, що перспектива членства в ЄС буде великою мотивуючою та трансформаційною силою для України. За його словами, це додасть багато визначеності в "нашій" частині Європи, яка поділяє європейські цінності та вважає, що врешті-решт буде частиною європейської сім'ї. "ЄС має діяти активно й амбітно, щоб уникнути ситуації, коли інші сили ступлять на цю землю", - додав міністр. Окрім того, це покладе край безглуздим спробам Кремля змінити європейський вибір України і переконати українців, що ЄС не має потреби в них, оскільки це один з найпоширеніших російських наративів в Україні. "Ми маємо працювати разом, щоб люди зберігали віру у той факт, що мета членства в Європі досяжна", - відзначив глава МЗС України. Крім того, Кулеба підкреслив, що Україні потрібен сигнал від ЄС, що її амбіції мають значення. "Нам потрібен чіткий сигнал, що наші амбіції мають значення, що наші європейські прагнення вітаються, що наші реформи є системними в тому сенсі, що вони сприяють загальноєвропейському правопорядку. Мета членства в ЄС відображена в нашій Конституції, і цей процес є незворотнім", підсумував Кулеба на форумі AEF, у той же час висловивши розуміння, що розширення ЄС стає вимогливим, забираючи багато часу.
Нагадаємо, Кулеба охарактеризував неадекватну поведінку Кремля щодо Нормандської зустрічі. ASPI news також повідомляло, як Кулеба оцінив перспективи вступу України до НАТО.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.