Лукашенко застеріг Путіна від спроби силового приєднання Білорусі
Лідер Білорусі Олександр Лукашенко висловився проти можливого приєднання Білорусі до Росії. Лукашенко наголосив, що будь-які спроби усунути білоруський суверенітет будуть рішуче відкинуті білоруським народом і можуть призвести до тяжких наслідків для двох країн.
"Будь-який рух тіла будь-якого політика в цьому напрямку — він буде знесений білоруським народом", — заявив Лукашенко, зазначивши, що історично склалося так, що Білорусь і Росія існують як дві незалежні держави. Він підкреслив, що не дозволить підриву суверенітету Білорусі і що населення країни цього не допустить.
"Ви поменше, ми побільше, а в нас економіка така, сяка. Ми вам будемо допомагати й далі вступайте до складу Росії. Так питання ставити не можна. Це неможливо і не можна реалізувати. Боюся навіть сказати, що це війна. Але ви бачите наші відносини з Путіним. Маса переговорів, контактів, особистих та інших. У нас ніколи так питання не стояло. Ну в Росії декому кортить і у високих колах. Треба це викинути. І потім, а навіщо це?" — додав Лукашенко.
Політик також наголосив на важливості "економічної інтеграції та взаємодопомоги" в рамках Союзної держави, але висловив рішучу незгоду з перспективою злиття: "Ми можемо вибудувати такі стосунки, які будуть тіснішими та міцнішими, ніж в унітарній державі", — додав білоруський лідер, уточнивши, що настільки близькі стосунки можливі без втрат незалежності та суверенітету обох країн.
За словами Лукашенка, Білорусь завжди була надійним партнером для Росії, але він категорично не підтримує ідею насильницького приєднання: "Я часто кажу, що ми з Путіним не дурні люди... І фахівці в нас більш ніж достатньо для того, щоб створити Союзну державу і зберегти дві суверенні держави", — додав він, закликаючи російське керівництво відмовитися від подібних ідей.
Лукашенко також зазначив, що питання інтеграції мають вирішуватися з урахуванням зміненого світового порядку, а ідеї територіальних захоплень, на його думку, незастосовні в сучасному світі. "Сьогодні можна нахилити, завоювати чогось, а завтра що? Що потім?" — підкреслив він, натякаючи на приклади міжнародних конфліктів, де такі дії призводили до негативних і затяжних наслідків. "Таку величезну країну можна підім'яти без наслідків? Ні. Що ми хочемо отримати, щоб там постійно була партизанщина і вони здійснювали теракти проти нас і росіян? Вони ж будуть це робити. Чому? Тому що їх будуть до цього підштовхувати. Вибухівку їм принесуть у будь-який час. Це як мінімум теракти. Тому світ зараз такий, це не Середньовіччя, коли захопив територію, податки платиш і добре — світ змінився, світ інший", — резюмував Лукашенко.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.