Лукашенко застеріг Путіна від спроби силового приєднання Білорусі
Лідер Білорусі Олександр Лукашенко висловився проти можливого приєднання Білорусі до Росії. Лукашенко наголосив, що будь-які спроби усунути білоруський суверенітет будуть рішуче відкинуті білоруським народом і можуть призвести до тяжких наслідків для двох країн.
"Будь-який рух тіла будь-якого політика в цьому напрямку — він буде знесений білоруським народом", — заявив Лукашенко, зазначивши, що історично склалося так, що Білорусь і Росія існують як дві незалежні держави. Він підкреслив, що не дозволить підриву суверенітету Білорусі і що населення країни цього не допустить.
"Ви поменше, ми побільше, а в нас економіка така, сяка. Ми вам будемо допомагати й далі вступайте до складу Росії. Так питання ставити не можна. Це неможливо і не можна реалізувати. Боюся навіть сказати, що це війна. Але ви бачите наші відносини з Путіним. Маса переговорів, контактів, особистих та інших. У нас ніколи так питання не стояло. Ну в Росії декому кортить і у високих колах. Треба це викинути. І потім, а навіщо це?" — додав Лукашенко.
Політик також наголосив на важливості "економічної інтеграції та взаємодопомоги" в рамках Союзної держави, але висловив рішучу незгоду з перспективою злиття: "Ми можемо вибудувати такі стосунки, які будуть тіснішими та міцнішими, ніж в унітарній державі", — додав білоруський лідер, уточнивши, що настільки близькі стосунки можливі без втрат незалежності та суверенітету обох країн.
За словами Лукашенка, Білорусь завжди була надійним партнером для Росії, але він категорично не підтримує ідею насильницького приєднання: "Я часто кажу, що ми з Путіним не дурні люди... І фахівці в нас більш ніж достатньо для того, щоб створити Союзну державу і зберегти дві суверенні держави", — додав він, закликаючи російське керівництво відмовитися від подібних ідей.
Лукашенко також зазначив, що питання інтеграції мають вирішуватися з урахуванням зміненого світового порядку, а ідеї територіальних захоплень, на його думку, незастосовні в сучасному світі. "Сьогодні можна нахилити, завоювати чогось, а завтра що? Що потім?" — підкреслив він, натякаючи на приклади міжнародних конфліктів, де такі дії призводили до негативних і затяжних наслідків. "Таку величезну країну можна підім'яти без наслідків? Ні. Що ми хочемо отримати, щоб там постійно була партизанщина і вони здійснювали теракти проти нас і росіян? Вони ж будуть це робити. Чому? Тому що їх будуть до цього підштовхувати. Вибухівку їм принесуть у будь-який час. Це як мінімум теракти. Тому світ зараз такий, це не Середньовіччя, коли захопив територію, податки платиш і добре — світ змінився, світ інший", — резюмував Лукашенко.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.