Ми зупинили наступ військ Путіна на Харківщині, але тиску на Росію недостатньо – Зеленський
Україна зуміла зупинити наступ російських військ на Харківщині, який кремлівський диктатор Володимир Путін розпочав був у травні, намагаючись розширити агресію. Але ця спроба Москви прорвати фронт і захопити нові українські території показала, що той тиск, який чинить на Росію Захід, замалий.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час свого виступу в Брюсселі на саміті лідерів країн Євросоюзу. "У травні Путін спробував розгорнути війну, розпочавши новий наступ на сході нашої країни. Завдяки хоробрості нашого народу та вашому рішенню, як наших партнерів, ми зупинили цей російський наступ. Але цей новий російський наступ довів, що існуючого тиску на Росію недостатньо", – сказав Зеленський.
Глава держави зазначив, що потрібно зробити, аби зупинити агресора. За його словами, партнери мають розуміти важливість виконання своїх обіцянок, а допомога, яку вони надають, має бути своєчасною. "По-перше, я хотів згадати військову підтримку. Артилерія, снаряди, виконання будь-якої обіцянки важливі не лише для захисту життя, а й для того, щоб зруйнувати ілюзію росіян, що вони чогось досягнуть війною. Важливе фінансування – через Європейський фонд миру та на двосторонній основі – фінансування, яке є своєчасним. А також логістика, щоб кожен анонсований пакет прийшов на поле бою якнайшвидше", – сказав президент.
Також Зеленський наголосив на важливості зняття обмежень на застосування зброї далекого радіуса дії для ударів по території країни-агресора. "По-друге, повітряний щит і можливості далекої дії. Нам вдається повернути безпеку Харкову, одному з найбільших міст України, захист від російських ракет. Це пов’язано з ліквідацією російських ракетних установок біля нашого кордону – кожен із вас знає, як це стало можливим. Також ми повинні захистити Харків і будь-яке місто в Україні від російських керованих бомб. Це велика проблема. Наші далекобійні удари та сучасна протиповітряна оборона є запорукою припинення цього терору. Я дякую кожному з вас, хто допомагає це зробити", – сказав глава держави.
Володимир Зеленський подякував партнерам за рішення надати Україні ресурси із заморожених російських активів. Водночас він наголосив, що всі активи терористичної держави повинні працювати на захист нашої країни, яка потерпає від її терору, що буде справедливим. "Ми повинні знайти правильний спосіб конфіскувати всі ці активи", – наголосив Зеленський. "І зараз ми бачимо, як почали скасовувати санкції проти російських олігархів. Треба зупинити це і посилити санкції, тому що на таких грошах тримається режим Путіна", – додав він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.