"Мігранти змінили тактику": Польща попередила українських правоохоронців про можливі гібридні атаки
Міністри внутрішніх справ України і Польщі Денис Монастирський та Маріуш Камінський під час телефонної розмови обговорили ситуацію, яка склалася на польсько-білоруському кордоні. Польські правоохоронці фіксують зміни тактики дій мігрантів й існує досить висока ймовірність, що гібридні атаки також будуть й проти України.
Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський розповів своєму колезі Маріушу Камінському про деталі спеціальної прикордонної операції, яку розгорнули, щоб запобігти протиправній діяльності з боку іноземців на українській ділянці кордону з Республікою Білорусь. Окрім того, глава відомства зазначив, що для посилення охорони кордону було додатково виділено Кабміном 175 мільйонів гривень, йдеться у повідомленні пресслужби МВС.
У свою чергу, Камінський повідомив, що на кордоні з Білоруссю є тимчасова деескалація напруження. Але польські правоохоронці фіксують зміни тактики дій мігрантів, які намагаються прорватись через білорусько-польський кордон - вони невеликими групами штурмують ділянки держкордону в різних місцях. На думку Маріуша Камінського, є досить висока ймовірність, що гібридні атаки також будуть проти України. Водночас польський міністр запевнив у готовності підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
Нагадаємо, Міністерство оборони Польщі оприлюднило відео спроби великої групи нелегалів потрапити на територію країни з боку Білорусі. Нелегальні мігранти вели собі агресивно та були озброєні лопатами, сокирами та кусачками. Також ASPI news писало, що Путін руками Лукашенка тисне на Євросоюз та створює міграційну кризу на кордоні Польщі з Білоруссю.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.