Між прихильниками Порошенка та Зеленського немає принципових розбіжностей, – політолог
Недовіра до влади та надмірна конфліктність – головні проблеми української демократії. Про це йшлося під час дискусії "Як політична участь визначає рівень безпеки? Міжнародний досвід та українські реалії", яку провели в онлайн-режимі Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Фонду ім. Гайнріха Бьолля 28 жовтня.
"В Україні через завищені очікування громадян через пів року після виборів відбувається розчарування владою, а за рік – глибоке розчарування. Тішить, що розчарування поширюється на політиків та партії, а не на суспільну мету. Попри низькі рейтинги політиків, українці досі у більшості підтримують рух держави до ЄС та НАТО", – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Політолог також відзначає надмірну конфліктність української політичної системи. Через це людям зі схожими поглядами дуже важко об'єднатися навколо єдиної мети.
"Між прихильниками Порошенка та Зеленського наразі немає суттєвих розбіжностей щодо геополітичних цінностей. Обидва табори підтримують рух України до ЄС та НАТО. Але одні щиро ненавидять Зеленського, а інші – Порошенка", – підсумував Фесенко.
Раніше Фесенко розповів про перспективні електоральні ніші в Україні, позаяк конвертувати неполітичний особистий рейтинг відомої людини в підтримку на виборах не завжди вдається. Також політолог пояснив запит українців на "нові обличчя".
Головний "дипломат" Росії 10 лютого заявив, що Москва нібито "доведе до кінця" процес повернення "споконвічно російських земель в рідну гавань". Йдеться не лише про тимчасово окупований Крим, але й про неокуповані землі Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Північноатлантичний альянс змінив підходи у питанні допомоги ЗСУ і зараз долучений до постачання в ЗСУ абсолютної більшості летальної зброї, профінансованої партнерами.
В Україні чоловіки, старші за 60 років, зможуть піти на службу за контрактом. Умови для такої служби затвердив президент України Володимир Зеленський указом №108/2026.
Для досягнення врегулювання "української кризи" потрібно подолати велику переговорну дистанцію. Про це сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв'ю телеканалу НТВ.
Не у всіх областях проблеми з енергопостачанням вирішуються вчасно, тому мають бути "висновки" щодо цього. Про це президент Володимир Зеленський написав у Телеграм за підсумками селекторної наради 10 лютого.
10 лютого президент Володимир Зеленський провів селектор щодо енергетичної ситуації в Україні. Він підкреслив необхідність посилення протиповітряного захисту регіонів з боку Повітряних сил для убезпечення об’єктів критичної інфраструктури від російських атак.
Брюссель намагається зміцнити позиції країни в Європі і остаточно відірвати її від Москви.
В адміністрації США та загалом в американській політиці є різні групи впливу, котрі мають неоднакові погляди на часові межі врегулювання війни, заявив колишній міністр закордонних справ, аналітик Павло Клімкін в інтерв'ю LIGA.net.
Українські військові у січні майже півсотні разів атакували нафтові об'єкти на території Росії. Удари призвели до значного скорочення переробки нафти. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Головний "дипломат" Росії 10 лютого заявив, що Москва нібито "доведе до кінця" процес повернення "споконвічно російських земель в рідну гавань". Йдеться не лише про тимчасово окупований Крим, але й про неокуповані землі Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Північноатлантичний альянс змінив підходи у питанні допомоги ЗСУ і зараз долучений до постачання в ЗСУ абсолютної більшості летальної зброї, профінансованої партнерами.
В Україні чоловіки, старші за 60 років, зможуть піти на службу за контрактом. Умови для такої служби затвердив президент України Володимир Зеленський указом №108/2026.