Між прихильниками Порошенка та Зеленського немає принципових розбіжностей, – політолог
Недовіра до влади та надмірна конфліктність – головні проблеми української демократії. Про це йшлося під час дискусії "Як політична участь визначає рівень безпеки? Міжнародний досвід та українські реалії", яку провели в онлайн-режимі Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Фонду ім. Гайнріха Бьолля 28 жовтня.
"В Україні через завищені очікування громадян через пів року після виборів відбувається розчарування владою, а за рік – глибоке розчарування. Тішить, що розчарування поширюється на політиків та партії, а не на суспільну мету. Попри низькі рейтинги політиків, українці досі у більшості підтримують рух держави до ЄС та НАТО", – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Політолог також відзначає надмірну конфліктність української політичної системи. Через це людям зі схожими поглядами дуже важко об'єднатися навколо єдиної мети.
"Між прихильниками Порошенка та Зеленського наразі немає суттєвих розбіжностей щодо геополітичних цінностей. Обидва табори підтримують рух України до ЄС та НАТО. Але одні щиро ненавидять Зеленського, а інші – Порошенка", – підсумував Фесенко.
Раніше Фесенко розповів про перспективні електоральні ніші в Україні, позаяк конвертувати неполітичний особистий рейтинг відомої людини в підтримку на виборах не завжди вдається. Також політолог пояснив запит українців на "нові обличчя".
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон категорично відкинув твердження, що саме його візит до Києва у квітні 2022 року нібито зірвав мирні переговори між Україною та Росією.
Росія нарощує застосування балістичних ракет проти України, тоді як запаси ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot у Києва скорочуються.
Україна за останні місяці продемонструвала Сполученим Штатам, що має власні важелі впливу на перебіг війни з Росією.
Російські військові після початку повномасштабного вторгнення стратили щонайменше 345 українських військовослужбовців, які вже припинили опір і здалися в полон.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна опинилася під значно більшим ракетним тиском, ніж торік, тоді як її запаси засобів перехоплення скоротилися у 2,5 раза.
Повітряні сили України змінили формат ранкових зведень про масовані російські атаки, прибравши з них точні дані щодо кількості запущених і знешкоджених балістичних ракет.
Президент України Володимир Зеленський вважає реальною загрозу того, що Росія може спробувати розширити війну за межі України та перевірити готовність НАТО до прямого протистояння. За його словами,
Володимир Путін заявив про готовність Росії силою затримувати торговельні судна європейських країн далеко за межами тих акваторій, де можуть виникнути проблеми з російським «тіньовим флотом».
Виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара заявив, що Україна не збирається зупинятися після масштабної операції в Новоросійську.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон категорично відкинув твердження, що саме його візит до Києва у квітні 2022 року нібито зірвав мирні переговори між Україною та Росією.
Росія нарощує застосування балістичних ракет проти України, тоді як запаси ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot у Києва скорочуються.
Україна за останні місяці продемонструвала Сполученим Штатам, що має власні важелі впливу на перебіг війни з Росією.
Російські військові після початку повномасштабного вторгнення стратили щонайменше 345 українських військовослужбовців, які вже припинили опір і здалися в полон.