Між прихильниками Порошенка та Зеленського немає принципових розбіжностей, – політолог
Недовіра до влади та надмірна конфліктність – головні проблеми української демократії. Про це йшлося під час дискусії "Як політична участь визначає рівень безпеки? Міжнародний досвід та українські реалії", яку провели в онлайн-режимі Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Фонду ім. Гайнріха Бьолля 28 жовтня.
"В Україні через завищені очікування громадян через пів року після виборів відбувається розчарування владою, а за рік – глибоке розчарування. Тішить, що розчарування поширюється на політиків та партії, а не на суспільну мету. Попри низькі рейтинги політиків, українці досі у більшості підтримують рух держави до ЄС та НАТО", – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Політолог також відзначає надмірну конфліктність української політичної системи. Через це людям зі схожими поглядами дуже важко об'єднатися навколо єдиної мети.
"Між прихильниками Порошенка та Зеленського наразі немає суттєвих розбіжностей щодо геополітичних цінностей. Обидва табори підтримують рух України до ЄС та НАТО. Але одні щиро ненавидять Зеленського, а інші – Порошенка", – підсумував Фесенко.
Раніше Фесенко розповів про перспективні електоральні ніші в Україні, позаяк конвертувати неполітичний особистий рейтинг відомої людини в підтримку на виборах не завжди вдається. Також політолог пояснив запит українців на "нові обличчя".
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.