Між прихильниками Порошенка та Зеленського немає принципових розбіжностей, – політолог
Недовіра до влади та надмірна конфліктність – головні проблеми української демократії. Про це йшлося під час дискусії "Як політична участь визначає рівень безпеки? Міжнародний досвід та українські реалії", яку провели в онлайн-режимі Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Фонду ім. Гайнріха Бьолля 28 жовтня.
"В Україні через завищені очікування громадян через пів року після виборів відбувається розчарування владою, а за рік – глибоке розчарування. Тішить, що розчарування поширюється на політиків та партії, а не на суспільну мету. Попри низькі рейтинги політиків, українці досі у більшості підтримують рух держави до ЄС та НАТО", – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Політолог також відзначає надмірну конфліктність української політичної системи. Через це людям зі схожими поглядами дуже важко об'єднатися навколо єдиної мети.
"Між прихильниками Порошенка та Зеленського наразі немає суттєвих розбіжностей щодо геополітичних цінностей. Обидва табори підтримують рух України до ЄС та НАТО. Але одні щиро ненавидять Зеленського, а інші – Порошенка", – підсумував Фесенко.
Раніше Фесенко розповів про перспективні електоральні ніші в Україні, позаяк конвертувати неполітичний особистий рейтинг відомої людини в підтримку на виборах не завжди вдається. Також політолог пояснив запит українців на "нові обличчя".
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив із жорсткою заявою щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
Україна отримала рідкісну можливість змінити динаміку війни та перехопити стратегічну ініціативу завдяки стрімкому розвитку безпілотних технологій і маосштабним ударам по критично важливих об’єктах у російському тилу.
Президент України Володимир Зеленський готовий використовувати будь-які доступні канали комунікації та навіть найменші можливості, якщо вони можуть наблизити завершення війни та досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський у День Сил безпілотних систем наголосив на вирішальній ролі дронів у сучасній війні та подякував військовослужбовцям, які щодня завдають ударів по російських силах на фронті й у глибокому тилу ворога.
Україна веде активну роботу із західними партнерами щодо отримання додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot, зокрема тих боєприпасів, термін придатності яких наближається до завершення.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила про безпрецедентне збільшення видатків на сектор безпеки та оборони, після того як Верховна Рада підтримала зміни до державного бюджету.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.