Між прихильниками Порошенка та Зеленського немає принципових розбіжностей, – політолог
Недовіра до влади та надмірна конфліктність – головні проблеми української демократії. Про це йшлося під час дискусії "Як політична участь визначає рівень безпеки? Міжнародний досвід та українські реалії", яку провели в онлайн-режимі Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Фонду ім. Гайнріха Бьолля 28 жовтня.
"В Україні через завищені очікування громадян через пів року після виборів відбувається розчарування владою, а за рік – глибоке розчарування. Тішить, що розчарування поширюється на політиків та партії, а не на суспільну мету. Попри низькі рейтинги політиків, українці досі у більшості підтримують рух держави до ЄС та НАТО", – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Політолог також відзначає надмірну конфліктність української політичної системи. Через це людям зі схожими поглядами дуже важко об'єднатися навколо єдиної мети.
"Між прихильниками Порошенка та Зеленського наразі немає суттєвих розбіжностей щодо геополітичних цінностей. Обидва табори підтримують рух України до ЄС та НАТО. Але одні щиро ненавидять Зеленського, а інші – Порошенка", – підсумував Фесенко.
Раніше Фесенко розповів про перспективні електоральні ніші в Україні, позаяк конвертувати неполітичний особистий рейтинг відомої людини в підтримку на виборах не завжди вдається. Також політолог пояснив запит українців на "нові обличчя".
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.
Україна не зможе швидко закрити проблему російських балістичних ударів без додаткових ракет для систем Patriot.
Найбільший російський маркетплейс Wildberries, засновницею та генеральною директоркою якого є Тетяна Кім, не здійснює прямих поставок спорядження російській армії.
Президент Володимир Зеленський оголосив про нові кадрові рішення у секторі безпеки та оборони. Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України, а Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Сполучені Штати розпочали переговори з Україною щодо можливого передання технологій, пов'язаних із виробництвом систем протиповітряної оборони Patriot.
Російська армія втратила темп наступальних операцій в Україні й більше не демонструє оперативних проривів, на які розраховував Кремль.
Російська економіка дедалі сильніше залежить від військово-промислового комплексу, тоді як цивільні галузі втрачають виробничі потужності, інвестиції та кадри.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.