Між прихильниками Порошенка та Зеленського немає принципових розбіжностей, – політолог
Недовіра до влади та надмірна конфліктність – головні проблеми української демократії. Про це йшлося під час дискусії "Як політична участь визначає рівень безпеки? Міжнародний досвід та українські реалії", яку провели в онлайн-режимі Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Фонду ім. Гайнріха Бьолля 28 жовтня.
"В Україні через завищені очікування громадян через пів року після виборів відбувається розчарування владою, а за рік – глибоке розчарування. Тішить, що розчарування поширюється на політиків та партії, а не на суспільну мету. Попри низькі рейтинги політиків, українці досі у більшості підтримують рух держави до ЄС та НАТО", – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Політолог також відзначає надмірну конфліктність української політичної системи. Через це людям зі схожими поглядами дуже важко об'єднатися навколо єдиної мети.
"Між прихильниками Порошенка та Зеленського наразі немає суттєвих розбіжностей щодо геополітичних цінностей. Обидва табори підтримують рух України до ЄС та НАТО. Але одні щиро ненавидять Зеленського, а інші – Порошенка", – підсумував Фесенко.
Раніше Фесенко розповів про перспективні електоральні ніші в Україні, позаяк конвертувати неполітичний особистий рейтинг відомої людини в підтримку на виборах не завжди вдається. Також політолог пояснив запит українців на "нові обличчя".
Війна, яку Москва розв’язала проти України, обернулася для російського диктатора провалом на фронті, у політиці та в економіці.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши держави знайти політичний та юридичний механізм для позбавлення Росії статусу постійного члена.
Глава ОП виступив із заявою, що Кремль систематично намагається переписати минуле, видаючи спадщину Київської Русі за власну, аби легітимізувати агресію проти України.
Президент заявив, що заморожені кошти Кремля стали реальним ресурсом для підтримки армії та економіки, і це лише початок масштабного процесу конфіскації.
Він заявив, що саме активні дії ЗСУ є гарантією безпеки для держави, а не пасивна оборона.
Глава ОП пояснив, що Кремль через неможливість досягти початкових завдань намагається представити «позаблоковість» і «без’ядерний статус» України як свою перемогу.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.
Президент заявив, що Україна ніколи не забуде цього факту, адже саме білоруський кордон став плацдармом для вторгнення, яке принесло смерть і руйнування.
Він підкреслив, що ворог продовжує атакувати, а тому Україна має зміцнювати оборону на всіх рівнях — від державних стратегій до місцевих ініціатив.
Війна, яку Москва розв’язала проти України, обернулася для російського диктатора провалом на фронті, у політиці та в економіці.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши держави знайти політичний та юридичний механізм для позбавлення Росії статусу постійного члена.
Глава ОП виступив із заявою, що Кремль систематично намагається переписати минуле, видаючи спадщину Київської Русі за власну, аби легітимізувати агресію проти України.