Між прихильниками Порошенка та Зеленського немає принципових розбіжностей, – політолог
Недовіра до влади та надмірна конфліктність – головні проблеми української демократії. Про це йшлося під час дискусії "Як політична участь визначає рівень безпеки? Міжнародний досвід та українські реалії", яку провели в онлайн-режимі Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та Фонду ім. Гайнріха Бьолля 28 жовтня.
"В Україні через завищені очікування громадян через пів року після виборів відбувається розчарування владою, а за рік – глибоке розчарування. Тішить, що розчарування поширюється на політиків та партії, а не на суспільну мету. Попри низькі рейтинги політиків, українці досі у більшості підтримують рух держави до ЄС та НАТО", – зазначив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Політолог також відзначає надмірну конфліктність української політичної системи. Через це людям зі схожими поглядами дуже важко об'єднатися навколо єдиної мети.
"Між прихильниками Порошенка та Зеленського наразі немає суттєвих розбіжностей щодо геополітичних цінностей. Обидва табори підтримують рух України до ЄС та НАТО. Але одні щиро ненавидять Зеленського, а інші – Порошенка", – підсумував Фесенко.
Раніше Фесенко розповів про перспективні електоральні ніші в Україні, позаяк конвертувати неполітичний особистий рейтинг відомої людини в підтримку на виборах не завжди вдається. Також політолог пояснив запит українців на "нові обличчя".
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
Президент Володимир Зеленський відреагував на чергову масовану атаку Росії, яка забрала життя мирних мешканців та спричинила руйнування у столиці й регіонах. Він наголосив, що удари по цивільних об’єктах не зламають українське суспільство, а навпаки — лише посилять рішучість боротися до перемоги.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська більше не мають безпечних доріг на окупованих територіях, адже Україна реалізує план далекобійних санкцій, який системно руйнує логістику противника та змінює баланс сил на фронті.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має реальні шанси на перемир’я завдяки зміцненню оборони та кризі ефективності російських військ. Водночас він попередив, що Кремль може використати паузу для перегрупування, тому потрібні жорсткі санкції та стабільна підтримка союзників.
Президент Володимир Зеленський заявив, що навіть постачання 60 ракет для систем Patriot щомісяця не здатне забезпечити належний рівень захисту від масованих російських атак, і закликав союзників збільшити підтримку України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які спроби пом’якшити або скасувати санкції проти Росії фактично означають підтримку її армії та оборонної промисловості. Він наголосив, що Кремль сприймає дипломатичні поступки як слабкість, а світ має діяти жорсткіше й запроваджувати нові обмеження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне зірвати проведення мирного саміту у Швейцарії, використовуючи політичний тиск і військові атаки. Він закликав союзників не піддаватися на маніпуляції Кремля та довести, що світ здатний диктувати умови миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.