На саміті НАТО обговорюватимуть три шляхи підтримки України, але про вступ не йдеться – адмірал Бауер
Лідери країн НАТО на липневому саміті у Вашингтоні зосередяться на трьох ключових питаннях, пов'язаних з допомогою Україні. Однак ці питання не стосуватимуться ні членства нашої держави в Північноатлантичному альянсі, ні можливих графіків вступу.
Про це сказав голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер в інтерв'ю The Washington Post. Він зазначив, що про членство України в НАТО не йтиметься, оскільки ще триває війна.
Роб Бауер озвучив три аспекти, пов'язані з Україною, які обговорюватимуться у Вашингтоні. За його словами, перше питання пов'язане з "місією" з наближення країни до членства, яка має чотири аспекти:
- координація усіх форм навчання українських військових;
- координація військової допомоги серед членів НАТО;
- постачання військової допомоги через логістичні вузли;
- дискусії про майбутнє Збройних сил України після війни.
Бауер нагадав, що першими трьома аспектами вже займається Контактна група з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яка діє під егідою США. "Але якщо ці зусилля 50 країн будуть координуватися через НАТО – це важливий крок до тіснішої співпраці між Україною та Альянсом", – вважає Роб Бауер.
Друге головне питання, за словами голови Військового комітету, – забезпечення надійного фінансування військової допомоги Києву, "а не дискусія на щомісячній основі".
"І третій елемент – це новий спільний аналітичний і тренувальний центр у Польщі (JATEC), який буде створений для того, щоб ми разом з Україною і НАТО винесли правильні уроки з війни в Україні", – сказав Бауер.
Водночас Роб Бауер наголосив, що саме членство України в НАТО та часові рамки такого членства на Вашингтонському саміті обговорюватись не буде, оскільки наразі ніхто не може спрогнозувати кінець війни в Україні.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
ПолітикаГенеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
ПолітикаУкраїнські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
ПолітикаПісля нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.