На саміті НАТО обговорюватимуть три шляхи підтримки України, але про вступ не йдеться – адмірал Бауер
Лідери країн НАТО на липневому саміті у Вашингтоні зосередяться на трьох ключових питаннях, пов'язаних з допомогою Україні. Однак ці питання не стосуватимуться ні членства нашої держави в Північноатлантичному альянсі, ні можливих графіків вступу.
Про це сказав голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер в інтерв'ю The Washington Post. Він зазначив, що про членство України в НАТО не йтиметься, оскільки ще триває війна.
Роб Бауер озвучив три аспекти, пов'язані з Україною, які обговорюватимуться у Вашингтоні. За його словами, перше питання пов'язане з "місією" з наближення країни до членства, яка має чотири аспекти:
- координація усіх форм навчання українських військових;
- координація військової допомоги серед членів НАТО;
- постачання військової допомоги через логістичні вузли;
- дискусії про майбутнє Збройних сил України після війни.
Бауер нагадав, що першими трьома аспектами вже займається Контактна група з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яка діє під егідою США. "Але якщо ці зусилля 50 країн будуть координуватися через НАТО – це важливий крок до тіснішої співпраці між Україною та Альянсом", – вважає Роб Бауер.
Друге головне питання, за словами голови Військового комітету, – забезпечення надійного фінансування військової допомоги Києву, "а не дискусія на щомісячній основі".
"І третій елемент – це новий спільний аналітичний і тренувальний центр у Польщі (JATEC), який буде створений для того, щоб ми разом з Україною і НАТО винесли правильні уроки з війни в Україні", – сказав Бауер.
Водночас Роб Бауер наголосив, що саме членство України в НАТО та часові рамки такого членства на Вашингтонському саміті обговорюватись не буде, оскільки наразі ніхто не може спрогнозувати кінець війни в Україні.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.