На саміті НАТО обговорюватимуть три шляхи підтримки України, але про вступ не йдеться – адмірал Бауер
Лідери країн НАТО на липневому саміті у Вашингтоні зосередяться на трьох ключових питаннях, пов'язаних з допомогою Україні. Однак ці питання не стосуватимуться ні членства нашої держави в Північноатлантичному альянсі, ні можливих графіків вступу.
Про це сказав голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер в інтерв'ю The Washington Post. Він зазначив, що про членство України в НАТО не йтиметься, оскільки ще триває війна.
Роб Бауер озвучив три аспекти, пов'язані з Україною, які обговорюватимуться у Вашингтоні. За його словами, перше питання пов'язане з "місією" з наближення країни до членства, яка має чотири аспекти:
- координація усіх форм навчання українських військових;
- координація військової допомоги серед членів НАТО;
- постачання військової допомоги через логістичні вузли;
- дискусії про майбутнє Збройних сил України після війни.
Бауер нагадав, що першими трьома аспектами вже займається Контактна група з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яка діє під егідою США. "Але якщо ці зусилля 50 країн будуть координуватися через НАТО – це важливий крок до тіснішої співпраці між Україною та Альянсом", – вважає Роб Бауер.
Друге головне питання, за словами голови Військового комітету, – забезпечення надійного фінансування військової допомоги Києву, "а не дискусія на щомісячній основі".
"І третій елемент – це новий спільний аналітичний і тренувальний центр у Польщі (JATEC), який буде створений для того, щоб ми разом з Україною і НАТО винесли правильні уроки з війни в Україні", – сказав Бауер.
Водночас Роб Бауер наголосив, що саме членство України в НАТО та часові рамки такого членства на Вашингтонському саміті обговорюватись не буде, оскільки наразі ніхто не може спрогнозувати кінець війни в Україні.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Президент Володимир Зеленський затвердив плани нових далекобійних ударів по території Росії на червень, заявивши, що українська армія вже змінила динаміку війни на свою користь. Він наголосив: удари по глибоких тилових об’єктах агресора довели свою ефективність у травні й тепер будуть розширені.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.