На саміті НАТО обговорюватимуть три шляхи підтримки України, але про вступ не йдеться – адмірал Бауер
Лідери країн НАТО на липневому саміті у Вашингтоні зосередяться на трьох ключових питаннях, пов'язаних з допомогою Україні. Однак ці питання не стосуватимуться ні членства нашої держави в Північноатлантичному альянсі, ні можливих графіків вступу.
Про це сказав голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер в інтерв'ю The Washington Post. Він зазначив, що про членство України в НАТО не йтиметься, оскільки ще триває війна.
Роб Бауер озвучив три аспекти, пов'язані з Україною, які обговорюватимуться у Вашингтоні. За його словами, перше питання пов'язане з "місією" з наближення країни до членства, яка має чотири аспекти:
- координація усіх форм навчання українських військових;
- координація військової допомоги серед членів НАТО;
- постачання військової допомоги через логістичні вузли;
- дискусії про майбутнє Збройних сил України після війни.
Бауер нагадав, що першими трьома аспектами вже займається Контактна група з питань оборони України у форматі "Рамштайн", яка діє під егідою США. "Але якщо ці зусилля 50 країн будуть координуватися через НАТО – це важливий крок до тіснішої співпраці між Україною та Альянсом", – вважає Роб Бауер.
Друге головне питання, за словами голови Військового комітету, – забезпечення надійного фінансування військової допомоги Києву, "а не дискусія на щомісячній основі".
"І третій елемент – це новий спільний аналітичний і тренувальний центр у Польщі (JATEC), який буде створений для того, щоб ми разом з Україною і НАТО винесли правильні уроки з війни в Україні", – сказав Бауер.
Водночас Роб Бауер наголосив, що саме членство України в НАТО та часові рамки такого членства на Вашингтонському саміті обговорюватись не буде, оскільки наразі ніхто не може спрогнозувати кінець війни в Україні.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.