Нове рішення РНБО: Стефанішина повідомила про майбутні заходи для вступу України в НАТО (Відео)
РНБО готує рішення про ключові заходи на шляху України до НАТО. Про це заявила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
У Києві, 6 квітня, відбулася пресконференція щодо дій для членства України в НАТО, які були зроблені за час правління Володимира Зеленського. Публічна дискусія на тему: "Україна і стандарти НАТО. Що зроблено за президентства Зеленського?" відбулася у онлайн-форматі. На ній аналітики Центру "Нова Європа" презентували дослідження про стан впровадження стандартів Альянсу в Україні.
"Зараз готується спеціальне рішення Ради національної безпеки і оборони, пов'язане з визначенням ключових заходів, необхідних для посилення наших євроатлантичних прагнень і посилення нашої внутрішньої роботи в цьому напрямі", – повідомила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Стефанішина додала, що одним з елементів цього рішення буде формування загалом національної системи переходу на стандарти НАТО. За її словами, йдеться не лише про питання, які належать до Міністерства оборони
"Це питання і безпеки інформації, і служб внутрішньої безпеки, інших структур, загалом сектору безпеки та оборони, які стосуються або відповідальні за впровадження стандартів НАТО", – наголосила Ольга Стефанішина.
Раніше віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що в ході цьогорічного саміту лідерів НАТО Альянсу слід почати підготовку до надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ). За її словами, 2021 року на саміті лідерів країн-членів визначатиметься десятирічна стратегія розвитку Альянсу.
"Думаю, настав час нарешті виконати умови декларації Бухарестського саміту і, як мінімум, дати інструкції відповідним міністрам почати підготовку до надання Україні ПДЧ. А Україна ще більше готова до отримання такого плану, ніж це було 2008 року", – запевнила Стефанішина.
Раніше ASPI news писало, що народний депутат Давид Арахамія заявив, що Україна досі не стала членом НАТО через те, що країни-учасниці не хочуть ухвалити політичне рішення про вступ. В той же час НАТО звернулося до Росії із застереженням від подальшої ескалації ситуації в Україні. Представник блоку, 6 квітня, прокоментував німецькому виданню "Welt", що НАТО продовжить підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.