Новим Генсеком НАТО може стати етнічна українка, міністр фінансів Канади
Новим генсеком НАТО вперше може стати жінка. Серед можливих кандидатур називають віце-прем'єра, міністра фінансів Канади Христю Фріланд, котра має українське коріння.
Про це пише CBC News із посиланням на чотири різних джерела — в Оттаві, Вашингтоні та Брюсселі, де розташована штаб-квартира НАТО. "Ім'я Фріланд кілька місяців обговорювалося в міжнародних колах з питань оборони та безпеки як потенційного наступника нинішнього генерального секретаря Єнса Столтенберга", — йдеться в матеріалі.
І хоча сама Фріланд, на питання журналіста про те, чи зацікавлена вона в цій посаді, ухилилася від прямої відповіді зазначивши, що вже "має вже дві роботи" в уряді, видання пише, що розмови про те, що НАТО може очолити жінка, йдуть вже давно. Військовий альянс прагне отримати свіжу перспективу, яку жінка може принести на посаді генерального секретаря, і вони шукають людину з твердим характером і міжнародними зв’язками.
При цьому шанси Фріланд оцінюються з обережністю, зазначаючи, що вона знаходиться приблизно в "середині зграї" жінок, які стануть сильними, кваліфікованими кандидатами. "Є кілька дуже кваліфікованих жінок, які були б дуже хорошими кандидатами. Здається, є певний імпульс для того, щоб жінка стала наступним", — сказав високопосадовець НАТО на умовах анонімності.
"Наявність канадця може бути бажаною з точки зору посилення участі Канади в Альянсі. Про неї загалом добре думають у європейських і трансатлантичних колах безпеки. Я думаю, що це дає їй законні шанси", — сказав Кріс Скалуба з вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council.
Улітку 2021 року американське видання Politico написало, що три колишні президенти країн-членів НАТО — Колінда Грабар-Кітарович з Хорватії, Даля Грібаускайте з Литви та Керсті Кальюлайд з Естонії — були серед головних претендентів на посаду генсека.
Джерела в Брюсселі повідомили, що ім'я Фріланд з'явилося восени минулого року. Серед її переваг CBC News перелічує знання політики та історії Східної Європи, володіння англійською, українською, російською, польською, французькою, іспанською та італійською мовами. Знання Христею Фріланд Росії та внутрішньої роботи Кремля, на тлі розв’язаної Москвою війни, було б ще одним великим плюсом.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його країна припиняє постачання природного газу в Україну, доки Київ не відновить транспортування нафти по «Дружбі». Це рішення він пояснив необхідністю захистити енергетичну безпеку Угорщини та зберегти стабільні ціни на паливо.
Українська розвідка оприлюднила нові імена російських діячів, які системно поширюють пропаганду та дезінформацію. Вони мають стати об’єктами міжнародних санкцій і втратити можливість впливати на світову аудиторію.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія наблизилися до можливості укласти мирну угоду, проте особиста ворожнеча між Зеленським і Путіним стає головною перепоною. Він наголосив, що без подолання цієї прірви домовленості залишатимуться недосяжними.
Вашингтон заявив, що не втручатиметься у суперечку навколо блокування Орбаном 90 мільярдів євро кредиту для України, наголосивши: це внутрішнє питання ЄС, яке мають вирішити самі європейці.
Голова фракції “Слуга народу” визнав труднощі у роботі Верховної Ради, проте заявив, що депутати працюють над стабілізацією та відновленням ефективності. Він закликав не драматизувати ситуацію, наголошуючи, що рішення ухвалюються навіть у кризових умовах.
Збройні сили України повідомили про безпрецедентну операцію протиповітряної оборони: за добу було відбито атаку майже тисячі ударних безпілотників, знищено понад 95% цілей, але зафіксовано кілька влучань у цивільну інфраструктуру.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що реального поступу у мирних переговорах немає: Росія не демонструє готовності до чесної дипломатії, а лише намагається виграти час для нових атак. Україна ж разом із союзниками наполягає, що мир має бути надійним і справжнім, а не імітаційним.
Президент США заявив, що бачить реальну можливість укладення угоди між Україною та Росією, проте визнав, що особиста ворожнеча між лідерами може завадити процесу.
Президент України різко відреагував на масовану атаку РФ, яка охопила десятки міст і призвела до жертв серед цивільних. Він заявив, що удари по святині та лікарні є проявом збочення російського диктатора, а сама Росія не має наміру закінчувати війну.
Президент України підкреслив, що головним завданням залишається формування системи безпеки, яка захистить державу від нових атак. Він заявив, що мир можливий лише тоді, коли Росія втратить можливість диктувати умови війни.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його країна припиняє постачання природного газу в Україну, доки Київ не відновить транспортування нафти по «Дружбі». Це рішення він пояснив необхідністю захистити енергетичну безпеку Угорщини та зберегти стабільні ціни на паливо.
Українська розвідка оприлюднила нові імена російських діячів, які системно поширюють пропаганду та дезінформацію. Вони мають стати об’єктами міжнародних санкцій і втратити можливість впливати на світову аудиторію.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія наблизилися до можливості укласти мирну угоду, проте особиста ворожнеча між Зеленським і Путіним стає головною перепоною. Він наголосив, що без подолання цієї прірви домовленості залишатимуться недосяжними.
Вашингтон заявив, що не втручатиметься у суперечку навколо блокування Орбаном 90 мільярдів євро кредиту для України, наголосивши: це внутрішнє питання ЄС, яке мають вирішити самі європейці.