Новий генпрокурор Костін призначив керівником САП Олександра Клименка – Єрмак
Керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури став Олександр Клименко. Він був оголошений конкурсною комісією переможцем чесного відбору.
Тепер він затверджений на посаді новим генеральним прокурором Андрієм Костіним одразу після його призначення. Про це написав у Telegram глава Офісу президента Андрій Єрмак.
"Вітаю Андрія Костіна з початком роботи очільником ГПУ, а Олександра Клименка з призначенням на посаду керівника САП. Бажаю вам ефективної роботи", – написав він. За словами Єрмака, "незалежна антикорупційна інфраструктура є важливою складовою демократії в Україні. Боротьба з корупцією є пріоритетом для нашої держави, оскільки від її успішності залежить наша інвестиційна привабливість та свобода бізнесу. А наша ГПУ, зокрема, має важливу місію - розслідування злочинів Росії проти України. Ми повинні притягнути до відповідальності російських злочинців".
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон непомітно прибув на запорізький напрямок, де зустрівся з українськими захисниками. Його поява на лінії фронту стала потужним сигналом міжнародної підтримки та особистої відданості справі боротьби України.
Буданов пояснив, що Росія не зупиниться перед новими мобілізаційними хвилями, адже для Кремля це питання виживання у війні. Він наголосив, що Москва не зважає на втрати і готова «просто зробити» все необхідне, аби утримати фронт, навіть якщо це означає чергове криваве поповнення армії.
Українські військові відновили домінування у сфері безпілотних літальних апаратів, що стало результатом масштабних інвестицій у технології та виробництво. Це досягнення відкриває нові можливості для фронту і демонструє здатність країни швидко адаптуватися до викликів війни.
Кирило Буданов у розмові з Bloomberg висловив переконання, що переговори між Києвом і Москвою поступово виходять із глухого кута. Попри максималістські позиції сторін, він вважає, що компроміс стає ближчим, адже Росія не може нескінченно витримувати фінансовий тягар війни.
Росія мовчить про українські удари не через їхню відсутність, а через страх визнати власну слабкість — саме так пояснив ситуацію Кирило Буданов, наголошуючи, що атаки щодня створюють серйозні проблеми для Кремля.
Керівник української розвідки Кирило Буданов публічно відповів на заклики західних партнерів, включно з адміністрацією Трампа, припинити атаки на російські нафтотермінали.
Буданов окреслив амбіцію України: країна має стати великою не лише за територією, а й за впливом, силою та історичним значенням, попри війну та виклики сучасності.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що ціна для Росії за повну окупацію Донбасу може сягнути сотень тисяч, а то й мільйона життів, адже українська армія готова боронити кожен метр землі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення відмовитися від ядерної зброї у 1990-х роках було великою помилкою, адже саме цей арсенал міг би стати гарантією безпеки та стримування Росії.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що можливий вихід США з НАТО кардинально змінить систему європейської безпеки, і Європейський Союз опиниться в ситуації, коли йому доведеться залучати нові сильні держави для гарантування оборони.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон непомітно прибув на запорізький напрямок, де зустрівся з українськими захисниками. Його поява на лінії фронту стала потужним сигналом міжнародної підтримки та особистої відданості справі боротьби України.
Буданов пояснив, що Росія не зупиниться перед новими мобілізаційними хвилями, адже для Кремля це питання виживання у війні. Він наголосив, що Москва не зважає на втрати і готова «просто зробити» все необхідне, аби утримати фронт, навіть якщо це означає чергове криваве поповнення армії.
Українські військові відновили домінування у сфері безпілотних літальних апаратів, що стало результатом масштабних інвестицій у технології та виробництво. Це досягнення відкриває нові можливості для фронту і демонструє здатність країни швидко адаптуватися до викликів війни.
Кирило Буданов у розмові з Bloomberg висловив переконання, що переговори між Києвом і Москвою поступово виходять із глухого кута. Попри максималістські позиції сторін, він вважає, що компроміс стає ближчим, адже Росія не може нескінченно витримувати фінансовий тягар війни.