Новий очільник митниці презентував концепцію реформи служби (ФОТО)
Новообраний очільник новоствореної Державної митної служби України Максим Нефьодов провів зустріч з громадськістю, де розказав про свої першочергові напрямки реформування митниці та закликав людей, які прагнуть змін приєднуватись у його команду.
Про це передає журналіст АСПІ з ТРЦ "ПАРУС" де і була зустріч.
Захід був організований ГО "Кадровий резерв майбутнього", де Нефьодов є співзасновником.
Нефьодов був обраний головою ДМС в результаті конкурсу і приступить до своїх обов'язків тільки 15 липня.
Варто зазначити, що Нефьодов раніше не мав відношення до митниці, він досі працює заступником міністра економіки. Він також є автором системи прозорих закупівель Prozorro.
Серед основних напрямків реформування новий очільник митниці бачить наступні:

1. Корупція. Митниця за всю історію незалежності вважалась однією з найбільш корумпованих галузей і не дивно, що першим пріоритетом новий очільник поставив саме її. Для боротьби він запропонував зменшити необхідність зустрічі клієнта з чиновником до мінімуму, для цього він планує запровадити електронну систему, яка буде функціонувати, для того, щоб митники не мали можливості брати хабарів.
2. Непрофесіоналізм. Важливим аспектом реформування митниці є кадровий менеджмент, як вважає Нефьодов. Для вирішення він запропонував вибір персоналу через конкурс, який буде відповідати необхідним критеріям, з суттєвим підвищенням заробітної плати.
3. Митна інфраструктура. Для цього, необхідно технічно оснастити митні пункти пропуску сучасними сканерами, вагами та камерами та налагодити максимальну автоматизацію процесу оформлення вантажів.
4. Євроінтеграція. Для цього, необхідно привести необхідні зміни до митного законодавства України, адаптувати їх до законодавства європейських країн. Крім цього, важливо покращити співпрацю з країнами сусідами, та запровадити єдину базу пропуску автомобілів з можливістю звірятись.
5. Фіскальний перекос. В цьому напрямку передбачається провести баланс безпеки контролюючих органів, зняти з силових структур деяких функцій контролю. Запровадити систему пост-аудиту та аналітичної роботи на митниці.
Загалом зустріч з громадськістю пройшла у позитивній атмосфері. Після презентації всі охочі мали можливість задавати питання.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Заява президента України про те, що США пов’язують гарантії безпеки з відходом ЗСУ з Донбасу, викликала задоволення у Москві. Водночас Зеленський попередив: такий крок означатиме не лише втрату територій, а й створення небезпечного плацдарму для Росії, що поставить під удар Україну та весь континент.
Росія публічно підтвердила відсутність прогресу у вирішенні територіальних суперечок з Україною, проте Кремль заявляє, що не відмовляється від діалогу. Пєсков підкреслив: переговори тривають, хоча ключові питання залишаються заблокованими, а чутки про готовність Путіна до мирної угоди він назвав вигадкою.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.