Новий очільник митниці презентував концепцію реформи служби (ФОТО)
Новообраний очільник новоствореної Державної митної служби України Максим Нефьодов провів зустріч з громадськістю, де розказав про свої першочергові напрямки реформування митниці та закликав людей, які прагнуть змін приєднуватись у його команду.
Про це передає журналіст АСПІ з ТРЦ "ПАРУС" де і була зустріч.
Захід був організований ГО "Кадровий резерв майбутнього", де Нефьодов є співзасновником.
Нефьодов був обраний головою ДМС в результаті конкурсу і приступить до своїх обов'язків тільки 15 липня.
Варто зазначити, що Нефьодов раніше не мав відношення до митниці, він досі працює заступником міністра економіки. Він також є автором системи прозорих закупівель Prozorro.
Серед основних напрямків реформування новий очільник митниці бачить наступні:

1. Корупція. Митниця за всю історію незалежності вважалась однією з найбільш корумпованих галузей і не дивно, що першим пріоритетом новий очільник поставив саме її. Для боротьби він запропонував зменшити необхідність зустрічі клієнта з чиновником до мінімуму, для цього він планує запровадити електронну систему, яка буде функціонувати, для того, щоб митники не мали можливості брати хабарів.
2. Непрофесіоналізм. Важливим аспектом реформування митниці є кадровий менеджмент, як вважає Нефьодов. Для вирішення він запропонував вибір персоналу через конкурс, який буде відповідати необхідним критеріям, з суттєвим підвищенням заробітної плати.
3. Митна інфраструктура. Для цього, необхідно технічно оснастити митні пункти пропуску сучасними сканерами, вагами та камерами та налагодити максимальну автоматизацію процесу оформлення вантажів.
4. Євроінтеграція. Для цього, необхідно привести необхідні зміни до митного законодавства України, адаптувати їх до законодавства європейських країн. Крім цього, важливо покращити співпрацю з країнами сусідами, та запровадити єдину базу пропуску автомобілів з можливістю звірятись.
5. Фіскальний перекос. В цьому напрямку передбачається провести баланс безпеки контролюючих органів, зняти з силових структур деяких функцій контролю. Запровадити систему пост-аудиту та аналітичної роботи на митниці.
Загалом зустріч з громадськістю пройшла у позитивній атмосфері. Після презентації всі охочі мали можливість задавати питання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.