Падіння Іл-76: літаки Росії є законною військовою ціллю – Україна в ООН
Російська Федерація не поінформувала Україну про те, що збирається перевозити військовополонених на військово-транспортному літаку Іл-76. Про це сказала заступниця постійного представника України при ООН Христина Гайовишин на засіданні Ради безпеки ООН.
Гайовишин зазначила, що останнім часом російські окупанти посилили обстріли Харківської області, що призвело до людських жертв. За її словами, ці атаки пов'язані зі збільшенням кількості військово-транспортних літаків, зокрема Іл-76, які останнім часом прибувають до Бєлгорода.
Заступниця постпреда України при ООН нагадала, що такі літаки є законною військовою ціллю. У зв'язку з цим ЗСУ продовжать вживати заходів щодо їхнього знищення, щоб запобігати терористичним атакам з боку РФ.
Гайовишин також згадала про те, що 24 січня мав відбутися обмін полоненими між Україною та Росією. Вона підкреслила, що українська сторона гарантувала безпеку російських полонених і своєчасно доставила їх до місця обміну.
Водночас Росія, за словами Гайовишин, не поінформувала Київ про кількість транспортних засобів, маршрути і способи перевезення полонених. Москва також не попереджала про необхідність дотримання безпеки повітряного простору поблизу Бєлгорода в певний період, як це неодноразово робили раніше.
На думку заступниці постпреда, такі дії з боку РФ можуть свідчити про умисне створення загрози життю та безпеці полонених. "Якщо інформація про те, що на борту літака перебували українські військовополонені, підтвердиться, це буде перший випадок використання Росією живого щита в повітрі для прикриття транспортування ракет для їх подальшого використання проти мирних українських міст", — заявила Гайовишин.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.