Постпред України Кислиця відреагував на необрання РФ у Міжнародний суд ООН
Для Росії є нищівною поразкою той факт, що представника країни-агресора Кирила Геворгяна не обрали суддею Міжнародного суду ООН. Він програв представнику Румунії Богдану Ауреску.
Так прокоментував цю подію постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він сказав, що загалом це голосування показало, що Москва все ще зберігає невеликий вплив на структуру, адже Геворгян набрав 77 голосів.
Це не маленький показник, проте терористичну державу вкотре спіткав провал. Український дипломат нагадав, що суддя з Росії не буде представлений у Міжнародному Суді ООН уперше з 1946 року.
Голосування у Генеральній Асамблеї стало фіаско для Росії в історичній ретроспективі Організації, наголосив Кислиця. Представник української держави додав, що на виборах до Ради ООН з прав людини, що відбулися у жовтні, Москва отримала підтримку 83-ма голосами. Хоча цього виявилося замало для обрання, це "не мало з погляду оцінки готовності світу боротися за права людини" .
На голосуванні в Раді безпеки ООН, сказав Кислиця, країна-агресор зазнала повного провалу – як постійний член органу Москва має особливі повноваження та вплив на інших членів, але на жодному раунді Росія не отримала більше 5 голосів із 15. Для порівняння Сполучені Штати Америки на кожному голосуванні отримували від 12 до 14 голосів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.