Постпред України Кислиця відреагував на необрання РФ у Міжнародний суд ООН
Для Росії є нищівною поразкою той факт, що представника країни-агресора Кирила Геворгяна не обрали суддею Міжнародного суду ООН. Він програв представнику Румунії Богдану Ауреску.
Так прокоментував цю подію постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він сказав, що загалом це голосування показало, що Москва все ще зберігає невеликий вплив на структуру, адже Геворгян набрав 77 голосів.
Це не маленький показник, проте терористичну державу вкотре спіткав провал. Український дипломат нагадав, що суддя з Росії не буде представлений у Міжнародному Суді ООН уперше з 1946 року.
Голосування у Генеральній Асамблеї стало фіаско для Росії в історичній ретроспективі Організації, наголосив Кислиця. Представник української держави додав, що на виборах до Ради ООН з прав людини, що відбулися у жовтні, Москва отримала підтримку 83-ма голосами. Хоча цього виявилося замало для обрання, це "не мало з погляду оцінки готовності світу боротися за права людини" .
На голосуванні в Раді безпеки ООН, сказав Кислиця, країна-агресор зазнала повного провалу – як постійний член органу Москва має особливі повноваження та вплив на інших членів, але на жодному раунді Росія не отримала більше 5 голосів із 15. Для порівняння Сполучені Штати Америки на кожному голосуванні отримували від 12 до 14 голосів.
Російська окупаційна політика призвела до глибокої демографічної кризи на тимчасово захоплених територіях України.
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що район Костянтинівки залишається одним із найнапруженіших на всій лінії фронту.
Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу масованої балістичної атаки Росії на Київ заявив, що ворог дедалі частіше переслідує не лише військові цілі, а й прагне створити атмосферу постійного страху серед мешканців столиці.
Американське видання The New Yorker дійшло висновку, що війна між Україною та Росією входить у нову фазу, яка дедалі більше нагадуватиме затяжне виснажливе протистояння без швидкої перемоги будь-якої зі сторін.
Російська армія у липні застосувала проти України більше балістичних ракет, ніж російський військово-промисловий комплекс може виготовити за аналогічний період.
Україна продовжує масштабно зміцнювати північний кордон, перетворюючи його на багаторівневу оборонну лінію, здатну зірвати будь-яку спробу наступу з території Білорусі.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що будь-які заклики до скорочення підтримки України або її послаблення не мають нічого спільного з реальністю та суперечать інтересам європейської безпеки.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив, що робота Керченської поромної переправи, яка залишається одним із головних логістичних маршрутів Росії до окупованого Криму, практично паралізована.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про новий етап консультацій із провідними українськими військовими, під час яких обговорювали подальшу стратегію ведення війни, ситуацію на найгарячіших ділянках фронту та кроки, необхідні для досягнення справедливого миру.
Російська окупаційна політика призвела до глибокої демографічної кризи на тимчасово захоплених територіях України.
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що район Костянтинівки залишається одним із найнапруженіших на всій лінії фронту.
Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу масованої балістичної атаки Росії на Київ заявив, що ворог дедалі частіше переслідує не лише військові цілі, а й прагне створити атмосферу постійного страху серед мешканців столиці.