Постпред України Кислиця відреагував на необрання РФ у Міжнародний суд ООН
Для Росії є нищівною поразкою той факт, що представника країни-агресора Кирила Геворгяна не обрали суддею Міжнародного суду ООН. Він програв представнику Румунії Богдану Ауреску.
Так прокоментував цю подію постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він сказав, що загалом це голосування показало, що Москва все ще зберігає невеликий вплив на структуру, адже Геворгян набрав 77 голосів.
Це не маленький показник, проте терористичну державу вкотре спіткав провал. Український дипломат нагадав, що суддя з Росії не буде представлений у Міжнародному Суді ООН уперше з 1946 року.
Голосування у Генеральній Асамблеї стало фіаско для Росії в історичній ретроспективі Організації, наголосив Кислиця. Представник української держави додав, що на виборах до Ради ООН з прав людини, що відбулися у жовтні, Москва отримала підтримку 83-ма голосами. Хоча цього виявилося замало для обрання, це "не мало з погляду оцінки готовності світу боротися за права людини" .
На голосуванні в Раді безпеки ООН, сказав Кислиця, країна-агресор зазнала повного провалу – як постійний член органу Москва має особливі повноваження та вплив на інших членів, але на жодному раунді Росія не отримала більше 5 голосів із 15. Для порівняння Сполучені Штати Америки на кожному голосуванні отримували від 12 до 14 голосів.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.
Україна не зможе швидко закрити проблему російських балістичних ударів без додаткових ракет для систем Patriot.
Найбільший російський маркетплейс Wildberries, засновницею та генеральною директоркою якого є Тетяна Кім, не здійснює прямих поставок спорядження російській армії.
Президент Володимир Зеленський оголосив про нові кадрові рішення у секторі безпеки та оборони. Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України, а Ігор Клименко призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони.
Сполучені Штати розпочали переговори з Україною щодо можливого передання технологій, пов'язаних із виробництвом систем протиповітряної оборони Patriot.
Російська армія втратила темп наступальних операцій в Україні й більше не демонструє оперативних проривів, на які розраховував Кремль.
Російська економіка дедалі сильніше залежить від військово-промислового комплексу, тоді як цивільні галузі втрачають виробничі потужності, інвестиції та кадри.
Російська армія змінює підхід до повітряних атак по Україні, дедалі активніше використовуючи реактивні безпілотники та зменшуючи кількість звичайних ударних дронів.
Російська влада дедалі активніше застосовує примус і залякування для поповнення армії, оскільки охочих підписувати контракти стає все менше.
Створена Францією та Великою Британією "коаліція охочих", яка стала одним із ключових європейських форматів підтримки України, може зіткнутися із серйозними політичними труднощами.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України представило нову інформаційно-аналітичну систему «Периметр», яка призначена для цілодобового моніторингу обстановки навколо державного кордону та оперативного виявлення потенційних загроз.