Постпред України Кислиця відреагував на необрання РФ у Міжнародний суд ООН
Для Росії є нищівною поразкою той факт, що представника країни-агресора Кирила Геворгяна не обрали суддею Міжнародного суду ООН. Він програв представнику Румунії Богдану Ауреску.
Так прокоментував цю подію постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він сказав, що загалом це голосування показало, що Москва все ще зберігає невеликий вплив на структуру, адже Геворгян набрав 77 голосів.
Це не маленький показник, проте терористичну державу вкотре спіткав провал. Український дипломат нагадав, що суддя з Росії не буде представлений у Міжнародному Суді ООН уперше з 1946 року.
Голосування у Генеральній Асамблеї стало фіаско для Росії в історичній ретроспективі Організації, наголосив Кислиця. Представник української держави додав, що на виборах до Ради ООН з прав людини, що відбулися у жовтні, Москва отримала підтримку 83-ма голосами. Хоча цього виявилося замало для обрання, це "не мало з погляду оцінки готовності світу боротися за права людини" .
На голосуванні в Раді безпеки ООН, сказав Кислиця, країна-агресор зазнала повного провалу – як постійний член органу Москва має особливі повноваження та вплив на інших членів, але на жодному раунді Росія не отримала більше 5 голосів із 15. Для порівняння Сполучені Штати Америки на кожному голосуванні отримували від 12 до 14 голосів.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.