Постпред України Кислиця відреагував на необрання РФ у Міжнародний суд ООН
Для Росії є нищівною поразкою той факт, що представника країни-агресора Кирила Геворгяна не обрали суддею Міжнародного суду ООН. Він програв представнику Румунії Богдану Ауреску.
Так прокоментував цю подію постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він сказав, що загалом це голосування показало, що Москва все ще зберігає невеликий вплив на структуру, адже Геворгян набрав 77 голосів.
Це не маленький показник, проте терористичну державу вкотре спіткав провал. Український дипломат нагадав, що суддя з Росії не буде представлений у Міжнародному Суді ООН уперше з 1946 року.
Голосування у Генеральній Асамблеї стало фіаско для Росії в історичній ретроспективі Організації, наголосив Кислиця. Представник української держави додав, що на виборах до Ради ООН з прав людини, що відбулися у жовтні, Москва отримала підтримку 83-ма голосами. Хоча цього виявилося замало для обрання, це "не мало з погляду оцінки готовності світу боротися за права людини" .
На голосуванні в Раді безпеки ООН, сказав Кислиця, країна-агресор зазнала повного провалу – як постійний член органу Москва має особливі повноваження та вплив на інших членів, але на жодному раунді Росія не отримала більше 5 голосів із 15. Для порівняння Сполучені Штати Америки на кожному голосуванні отримували від 12 до 14 голосів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Марія Захарова заявила, що Росія готова завершити війну проти Ураїни лише за умови прийняття низки ультимативних вимог, серед яких — нейтральний статус України, визнання окупованих територій та гарантії для російськомовного населення.
Європейський Союз розпочав консультації з Ізраїлем після виявлення краденого Росією українського зерна у місцевих портах. Брюссель наголосив, що легалізація таких поставок є неприпустимою та становить загрозу міжнародній продовольчій безпеці.
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував президенту Володимиру Зеленському зустрітися на початку червня у Берегові на Закарпатті. Він заявив, що така зустріч може стати символом перезапуску українсько-угорських відносин та вирішення питань угорської меншини.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до експорту власної зброї, перевіреної сучасною війною. Він запропонував партнерам формат Drone Deals і наголосив, що першочергово забезпечуватимуться потреби українських військових, а надлишки підуть на міжнародний ринок.
В Україні розпочали масштабне будівництво суцільної лінії оборони, яка має стати ключовим елементом захисту від російської агресії. Головнокомандувач Сирський наголосив, що фортифікаційні споруди створюються для стримування ворога та гарантування безпеки українських військових і цивільних.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що вибухи на нафтосховищах у Туапсе становлять серйозну загрозу для енергетичної безпеки Росії. Це перший офіційний коментар Москви щодо атак, які вже кілька разів вражали стратегічні об’єкти у регіоні.
Посол Сполучених Штатів в Україні залишає свою посаду після розбіжностей із президентом Дональдом Трампом щодо політики Вашингтона у війні проти Росії. Financial Times повідомляє, що рішення стало наслідком тривалих суперечок із Білим домом.
Президент Володимир Зеленський заявив, що прибуття до ізраїльського порту зерна, вкраденого Росією в Україні, не може бути «чистим бізнесом». Він наголосив, що це злочин, який має отримати жорстку реакцію міжнародної спільноти.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія планує розширити мобілізацію для нових наступальних операцій в Україні, попри те що її армія вже втратила близько 60% особового складу. Він наголосив, що українська розвідка отримала документи Генштабу РФ, які підтверджують ці плани.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Марія Захарова заявила, що Росія готова завершити війну проти Ураїни лише за умови прийняття низки ультимативних вимог, серед яких — нейтральний статус України, визнання окупованих територій та гарантії для російськомовного населення.
Європейський Союз розпочав консультації з Ізраїлем після виявлення краденого Росією українського зерна у місцевих портах. Брюссель наголосив, що легалізація таких поставок є неприпустимою та становить загрозу міжнародній продовольчій безпеці.
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував президенту Володимиру Зеленському зустрітися на початку червня у Берегові на Закарпатті. Він заявив, що така зустріч може стати символом перезапуску українсько-угорських відносин та вирішення питань угорської меншини.