Постпред України Кислиця відреагував на необрання РФ у Міжнародний суд ООН
Для Росії є нищівною поразкою той факт, що представника країни-агресора Кирила Геворгяна не обрали суддею Міжнародного суду ООН. Він програв представнику Румунії Богдану Ауреску.
Так прокоментував цю подію постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він сказав, що загалом це голосування показало, що Москва все ще зберігає невеликий вплив на структуру, адже Геворгян набрав 77 голосів.
Це не маленький показник, проте терористичну державу вкотре спіткав провал. Український дипломат нагадав, що суддя з Росії не буде представлений у Міжнародному Суді ООН уперше з 1946 року.
Голосування у Генеральній Асамблеї стало фіаско для Росії в історичній ретроспективі Організації, наголосив Кислиця. Представник української держави додав, що на виборах до Ради ООН з прав людини, що відбулися у жовтні, Москва отримала підтримку 83-ма голосами. Хоча цього виявилося замало для обрання, це "не мало з погляду оцінки готовності світу боротися за права людини" .
На голосуванні в Раді безпеки ООН, сказав Кислиця, країна-агресор зазнала повного провалу – як постійний член органу Москва має особливі повноваження та вплив на інших членів, але на жодному раунді Росія не отримала більше 5 голосів із 15. Для порівняння Сполучені Штати Америки на кожному голосуванні отримували від 12 до 14 голосів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на заяву прем’єра Угорщини Віктора Орбана про припинення постачання газу. У Києві наголосили, що енергетичний шантаж не зламає позицію України та лише підриває довіру до Будапешта серед європейських партнерів.
Колишній радник Білого дому Кіт Келлог порівняв президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, заявивши, що обидва лідери мають схожий стиль у політиці та комунікації, який поєднує прямоту, харизму та здатність мобілізувати суспільство.
Після заяви президента США Дональда Трампа про те, що Україна та Росія «наближаються до угоди», Кремль поспішив продемонструвати свою «готовність» до діалогу. Дмитро Пєсков заявив, що Москва отримує інформацію про переговори Києва та Вашингтона і вітає зусилля американців, але головною умовою назвав врахування російських інтересів.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його країна припиняє постачання природного газу в Україну, доки Київ не відновить транспортування нафти по «Дружбі». Це рішення він пояснив необхідністю захистити енергетичну безпеку Угорщини та зберегти стабільні ціни на паливо.
Українська розвідка оприлюднила нові імена російських діячів, які системно поширюють пропаганду та дезінформацію. Вони мають стати об’єктами міжнародних санкцій і втратити можливість впливати на світову аудиторію.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія наблизилися до можливості укласти мирну угоду, проте особиста ворожнеча між Зеленським і Путіним стає головною перепоною. Він наголосив, що без подолання цієї прірви домовленості залишатимуться недосяжними.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.