Прокуратура вирішила дізнатися зріст підозрюваних у справі Шеремета
Кореспондентка ASPI після чергового судового засідання у справі Яни Дугарь поцікавилась у прокурора Сергія Зузака, чи планується експертиза зросту підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
Коментар про це вона отримала 14 лютого в Апеляційному суді Києва під час прямої трансляції із зали суду.
Зазначимо, що адвокати Дугарь неодноразово під час судових засідань наголошували на тому, що слідство досі не встановило зросту так званої "розвідниці" – дівчини, що, за версією слідства, фотографувала камери спостереження. Адвокати стверджують, що зріст дівчини – не більше 165 см, тоді як зріст Дугарь без взуття – 175 см.
На запитання ASPI, чи планується проведення відповідної експертизи зросту слідством, прокурор Сергій Зузак відповів, що такі розпорядження вже надані.
"Наскільки я знаю, експертиза призначена. Якщо Яна Дугарь погодиться на цю експертизу, можна буде її провести і встановити, а не так, як міряють адвокати – вони ж не експерти і не можуть володіти спеціальними знаннями. По всіх трьох підозрюваних дані відповідні вказівки. Наразі даних слідства про те, що зріст підозрюваних не відповідає тим особам, які закладали (вибухівку. – Ред.) немає", – стверджує Зузак.
Адвокат Микола Ореховський на питання кореспондентки ASPI, чи мають юридичну силу заміри зросту підозрюваної стороною захисту, зазначив, що будь-які фактичні обставини, які допомагають встановлювати причетність чи непричетніcть особи до злочину – це докази. Навіть якщо там не стоїть підпису слідчого або прокурора.
"Вони хай роблять, що хочуть. Це їх обов'язок – доводити. Але хай не забувають, що вони мають доводити не лише вину, але й невинуватість особи", – каже Ореховський.
Нагадаємо, що сьогодні, 14 лютого, Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду про продовження запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь у вигляді нічного домашнього арешту до 4 квітня.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 4 квітня і іншій фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
Президент Володимир Зеленський відреагував на чергову масовану атаку Росії, яка забрала життя мирних мешканців та спричинила руйнування у столиці й регіонах. Він наголосив, що удари по цивільних об’єктах не зламають українське суспільство, а навпаки — лише посилять рішучість боротися до перемоги.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська більше не мають безпечних доріг на окупованих територіях, адже Україна реалізує план далекобійних санкцій, який системно руйнує логістику противника та змінює баланс сил на фронті.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має реальні шанси на перемир’я завдяки зміцненню оборони та кризі ефективності російських військ. Водночас він попередив, що Кремль може використати паузу для перегрупування, тому потрібні жорсткі санкції та стабільна підтримка союзників.
Президент Володимир Зеленський заявив, що навіть постачання 60 ракет для систем Patriot щомісяця не здатне забезпечити належний рівень захисту від масованих російських атак, і закликав союзників збільшити підтримку України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які спроби пом’якшити або скасувати санкції проти Росії фактично означають підтримку її армії та оборонної промисловості. Він наголосив, що Кремль сприймає дипломатичні поступки як слабкість, а світ має діяти жорсткіше й запроваджувати нові обмеження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне зірвати проведення мирного саміту у Швейцарії, використовуючи політичний тиск і військові атаки. Він закликав союзників не піддаватися на маніпуляції Кремля та довести, що світ здатний диктувати умови миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.