Прокуратура вирішила дізнатися зріст підозрюваних у справі Шеремета
Кореспондентка ASPI після чергового судового засідання у справі Яни Дугарь поцікавилась у прокурора Сергія Зузака, чи планується експертиза зросту підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
Коментар про це вона отримала 14 лютого в Апеляційному суді Києва під час прямої трансляції із зали суду.
Зазначимо, що адвокати Дугарь неодноразово під час судових засідань наголошували на тому, що слідство досі не встановило зросту так званої "розвідниці" – дівчини, що, за версією слідства, фотографувала камери спостереження. Адвокати стверджують, що зріст дівчини – не більше 165 см, тоді як зріст Дугарь без взуття – 175 см.
На запитання ASPI, чи планується проведення відповідної експертизи зросту слідством, прокурор Сергій Зузак відповів, що такі розпорядження вже надані.
"Наскільки я знаю, експертиза призначена. Якщо Яна Дугарь погодиться на цю експертизу, можна буде її провести і встановити, а не так, як міряють адвокати – вони ж не експерти і не можуть володіти спеціальними знаннями. По всіх трьох підозрюваних дані відповідні вказівки. Наразі даних слідства про те, що зріст підозрюваних не відповідає тим особам, які закладали (вибухівку. – Ред.) немає", – стверджує Зузак.
Адвокат Микола Ореховський на питання кореспондентки ASPI, чи мають юридичну силу заміри зросту підозрюваної стороною захисту, зазначив, що будь-які фактичні обставини, які допомагають встановлювати причетність чи непричетніcть особи до злочину – це докази. Навіть якщо там не стоїть підпису слідчого або прокурора.
"Вони хай роблять, що хочуть. Це їх обов'язок – доводити. Але хай не забувають, що вони мають доводити не лише вину, але й невинуватість особи", – каже Ореховський.
Нагадаємо, що сьогодні, 14 лютого, Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду про продовження запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь у вигляді нічного домашнього арешту до 4 квітня.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 4 квітня і іншій фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.