Прокуратура вирішила дізнатися зріст підозрюваних у справі Шеремета
Кореспондентка ASPI після чергового судового засідання у справі Яни Дугарь поцікавилась у прокурора Сергія Зузака, чи планується експертиза зросту підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
Коментар про це вона отримала 14 лютого в Апеляційному суді Києва під час прямої трансляції із зали суду.
Зазначимо, що адвокати Дугарь неодноразово під час судових засідань наголошували на тому, що слідство досі не встановило зросту так званої "розвідниці" – дівчини, що, за версією слідства, фотографувала камери спостереження. Адвокати стверджують, що зріст дівчини – не більше 165 см, тоді як зріст Дугарь без взуття – 175 см.
На запитання ASPI, чи планується проведення відповідної експертизи зросту слідством, прокурор Сергій Зузак відповів, що такі розпорядження вже надані.
"Наскільки я знаю, експертиза призначена. Якщо Яна Дугарь погодиться на цю експертизу, можна буде її провести і встановити, а не так, як міряють адвокати – вони ж не експерти і не можуть володіти спеціальними знаннями. По всіх трьох підозрюваних дані відповідні вказівки. Наразі даних слідства про те, що зріст підозрюваних не відповідає тим особам, які закладали (вибухівку. – Ред.) немає", – стверджує Зузак.
Адвокат Микола Ореховський на питання кореспондентки ASPI, чи мають юридичну силу заміри зросту підозрюваної стороною захисту, зазначив, що будь-які фактичні обставини, які допомагають встановлювати причетність чи непричетніcть особи до злочину – це докази. Навіть якщо там не стоїть підпису слідчого або прокурора.
"Вони хай роблять, що хочуть. Це їх обов'язок – доводити. Але хай не забувають, що вони мають доводити не лише вину, але й невинуватість особи", – каже Ореховський.
Нагадаємо, що сьогодні, 14 лютого, Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду про продовження запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь у вигляді нічного домашнього арешту до 4 квітня.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 4 квітня і іншій фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко.
ПолітикаКремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
ПолітикаВолодимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
ПолітикаМарко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
ПолітикаОчільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
ПолітикаКолишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
ПолітикаThe Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
ПолітикаВолодимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
ПолітикаПрезидент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
ПолітикаПрезидент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
ПолітикаЕнтоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
ПолітикаКремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
ПолітикаВолодимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
ПолітикаМарко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
ПолітикаОчільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.