Прокуратура вирішила дізнатися зріст підозрюваних у справі Шеремета
Кореспондентка ASPI після чергового судового засідання у справі Яни Дугарь поцікавилась у прокурора Сергія Зузака, чи планується експертиза зросту підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
Коментар про це вона отримала 14 лютого в Апеляційному суді Києва під час прямої трансляції із зали суду.
Зазначимо, що адвокати Дугарь неодноразово під час судових засідань наголошували на тому, що слідство досі не встановило зросту так званої "розвідниці" – дівчини, що, за версією слідства, фотографувала камери спостереження. Адвокати стверджують, що зріст дівчини – не більше 165 см, тоді як зріст Дугарь без взуття – 175 см.
На запитання ASPI, чи планується проведення відповідної експертизи зросту слідством, прокурор Сергій Зузак відповів, що такі розпорядження вже надані.
"Наскільки я знаю, експертиза призначена. Якщо Яна Дугарь погодиться на цю експертизу, можна буде її провести і встановити, а не так, як міряють адвокати – вони ж не експерти і не можуть володіти спеціальними знаннями. По всіх трьох підозрюваних дані відповідні вказівки. Наразі даних слідства про те, що зріст підозрюваних не відповідає тим особам, які закладали (вибухівку. – Ред.) немає", – стверджує Зузак.
Адвокат Микола Ореховський на питання кореспондентки ASPI, чи мають юридичну силу заміри зросту підозрюваної стороною захисту, зазначив, що будь-які фактичні обставини, які допомагають встановлювати причетність чи непричетніcть особи до злочину – це докази. Навіть якщо там не стоїть підпису слідчого або прокурора.
"Вони хай роблять, що хочуть. Це їх обов'язок – доводити. Але хай не забувають, що вони мають доводити не лише вину, але й невинуватість особи", – каже Ореховський.
Нагадаємо, що сьогодні, 14 лютого, Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду про продовження запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь у вигляді нічного домашнього арешту до 4 квітня.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 4 квітня і іншій фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив із жорсткою заявою щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
Україна отримала рідкісну можливість змінити динаміку війни та перехопити стратегічну ініціативу завдяки стрімкому розвитку безпілотних технологій і маосштабним ударам по критично важливих об’єктах у російському тилу.
Президент України Володимир Зеленський готовий використовувати будь-які доступні канали комунікації та навіть найменші можливості, якщо вони можуть наблизити завершення війни та досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський у День Сил безпілотних систем наголосив на вирішальній ролі дронів у сучасній війні та подякував військовослужбовцям, які щодня завдають ударів по російських силах на фронті й у глибокому тилу ворога.
Україна веде активну роботу із західними партнерами щодо отримання додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot, зокрема тих боєприпасів, термін придатності яких наближається до завершення.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила про безпрецедентне збільшення видатків на сектор безпеки та оборони, після того як Верховна Рада підтримала зміни до державного бюджету.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.