Прокуратура вирішила дізнатися зріст підозрюваних у справі Шеремета
Кореспондентка ASPI після чергового судового засідання у справі Яни Дугарь поцікавилась у прокурора Сергія Зузака, чи планується експертиза зросту підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.
Коментар про це вона отримала 14 лютого в Апеляційному суді Києва під час прямої трансляції із зали суду.
Зазначимо, що адвокати Дугарь неодноразово під час судових засідань наголошували на тому, що слідство досі не встановило зросту так званої "розвідниці" – дівчини, що, за версією слідства, фотографувала камери спостереження. Адвокати стверджують, що зріст дівчини – не більше 165 см, тоді як зріст Дугарь без взуття – 175 см.
На запитання ASPI, чи планується проведення відповідної експертизи зросту слідством, прокурор Сергій Зузак відповів, що такі розпорядження вже надані.
"Наскільки я знаю, експертиза призначена. Якщо Яна Дугарь погодиться на цю експертизу, можна буде її провести і встановити, а не так, як міряють адвокати – вони ж не експерти і не можуть володіти спеціальними знаннями. По всіх трьох підозрюваних дані відповідні вказівки. Наразі даних слідства про те, що зріст підозрюваних не відповідає тим особам, які закладали (вибухівку. – Ред.) немає", – стверджує Зузак.
Адвокат Микола Ореховський на питання кореспондентки ASPI, чи мають юридичну силу заміри зросту підозрюваної стороною захисту, зазначив, що будь-які фактичні обставини, які допомагають встановлювати причетність чи непричетніcть особи до злочину – це докази. Навіть якщо там не стоїть підпису слідчого або прокурора.
"Вони хай роблять, що хочуть. Це їх обов'язок – доводити. Але хай не забувають, що вони мають доводити не лише вину, але й невинуватість особи", – каже Ореховський.
Нагадаємо, що сьогодні, 14 лютого, Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Печерського районного суду про продовження запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь у вигляді нічного домашнього арешту до 4 квітня.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено до 4 квітня і іншій фігурантці справи Шеремета Юлії Кузьменко.
Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що нинішня політична ситуація в Угорщині та напруженість у відносинах із сусідніми державами є тимчасовими і неминуче зміняться.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що затяжний конфлікт у Ірані може відвернути увагу Вашингтона від війни в Україні та призвести до скорочення військової допомоги, зокрема постачання систем Patriot, які є критично важливими для захисту українського неба.
Володимир Зеленський розповів про зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм, наголосивши, що духовна солідарність має не менше значення, ніж військова чи політична допомога. Президент підкреслив, що Церква здатна об’єднувати людей і надихати їх на боротьбу за свободу та справедливість.
Володимир Зеленський розповів про результати переговорів із президентом Туреччини, підкресливши, що Ердоган демонструє готовність підтримувати Україну як у військовій, так і в дипломатичній площині. Президент України наголосив, що співпраця з Анкарою має стратегічне значення для стабільності регіону та пошуку шляхів до миру.
У Києві очікують на приїзд Девіда Віткоффа та Джареда Кушнера, який може стати знаковим моментом у розвитку українсько-американських відносин. Візит має продемонструвати готовність США до нових переговорів та пошуку рішень, які зміцнять безпеку України й стабільність у Європі.
Російська влада публічно висловилася проти вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що це нібито створить нові ризики для регіональної стабільності. Така позиція Кремля вкотре демонструє його прагнення втручатися у суверенні рішення Києва та перешкоджати європейському вибору українців.
Реджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
Володимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
Президент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
Російська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.
Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що нинішня політична ситуація в Угорщині та напруженість у відносинах із сусідніми державами є тимчасовими і неминуче зміняться.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що затяжний конфлікт у Ірані може відвернути увагу Вашингтона від війни в Україні та призвести до скорочення військової допомоги, зокрема постачання систем Patriot, які є критично важливими для захисту українського неба.
Володимир Зеленський розповів про зустріч із Вселенським патріархом Варфоломієм, наголосивши, що духовна солідарність має не менше значення, ніж військова чи політична допомога. Президент підкреслив, що Церква здатна об’єднувати людей і надихати їх на боротьбу за свободу та справедливість.
Володимир Зеленський розповів про результати переговорів із президентом Туреччини, підкресливши, що Ердоган демонструє готовність підтримувати Україну як у військовій, так і в дипломатичній площині. Президент України наголосив, що співпраця з Анкарою має стратегічне значення для стабільності регіону та пошуку шляхів до миру.