Проросійський популізм й кібератаки Кремля: експерти та нардепи про ризики референдумів Зеленського в Україні
Нардепи 26 січня 2021 року підтримали законопроєкт про всеукраїнський референдум, котрий запропонував на розгляд президент Володимир Зеленський. Наразі громадяни будуть вирішувати, які території потрібні державі.
Закон про всеукраїнський референдум Верховній Раді варто було ухвалити не через те, що такою була передвиборча обіцянка Зеленського. Насправді положення про народовладдя прописане у Конституції. Наразі, за закон про референдум проголосували 255 депутатів, з них 226 голосів дисципліновано надала фракція "Слуги народу". Попри попередні погрози виключити зі складу фракції тих "слуг", котрі провалять законопроєкт, від Давида Арахамії, знайшлося 20 нардепів монобільшості, які не проголосували. Втім, для підстрахування до голосування було залучено нардепів з групи "Довіра" та позафракційних.
Отже, на всеукраїнський референдум можна буде виносити наступні теми:
- питання загальнодержавного значення;
- втрата чинності законів або окремих його положень;
- зміна території України;
- затвердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України.
Деякі нардепи намагалися ухвалити поправку до закону, що на всеукраїнському референдумі можна голосувати лише за збільшення території країни. Втім парламентська більшість не підтримала таку ідею. Натомість було запроваджено електронну процедуру під час організації та проведенні всеукраїнського референдуму та формат електронного голосування.
В українському експертному середовищі не було певності, що цей закон аж надто був потрібний саме цього року. По-перше, фахівці підозрювали, що волевиявлення громадян може бути використане з метою пристати на умови РФ щодо Донбасу. "Не виключаю, що заяви про всеукраїнський референдум є першим кроком до обговорення миру "за будь-яку ціну" та "особливого статусу Донбасу". Результати такого волевиявлення будуть залежати від того, як будуть сформульовані питання, та під чиїм наглядом рахувати бюлетені ", – зазначив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
На думку депутатки від "Європейської солідарності" Софії Федини, ухвалення закону про всеукраїнський референдум взагалі є катастрофою для держави. "Під вивіскою народовладдя влада буде скасовувати невигідні для неї закони, що буде означати тотальне руйнування парламентаризму. З іншого боку на референдум можна виносити питання кордонів української держави, що дуже небезпечно у контексті московської агресії проти України", – наголосила Федина.
По-друге, політологи вказували на небезпеки, котрі можуть тягнути за собою маніпулятивне використання інструменту всеукраїнського референдуму. "Проблема в тому, що цим законом надалі можуть скористатися з популістською політичною метою не лише Володимир Зеленський, а й Віктор Медведчук. Щоб провести референдум, потрібно зібрати лише 3 мільйони підписів, а лідер ОПЗЖ вміє це робити, бо збирав для президента Леоніда Кучми підписи ще у 2000 році", – підкреслив професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
По-третє, фахівців непокоїть можливість запровадження електронних голосувань на тлі потужних кібератак з Росії, від яких вже потерпали США, Британія та інші країни. А у Франції взагалі відмовилися від такого формату голосувань. Попри всю фаховість українського IT-сектору, визнаної у світі, та диджиталізації від міністерства Михайла Федорова, говорити про розв’язання проблем кібербезпеки в нашій державі дуже зарано.
По-четверте, експерти вказують на великий вплив телевізійної картинки, котру формують кілька олігархів, на громадську думку. "Пряме народовладдя – це утопія, його запровадження у слабких демократіях дуже небезпечне. Процедура будь-якого загальнодержавного референдуму в разі його підконтрольності номінальній більшості та непрозорості його проведення, відкриває широкі можливості для маніпулювання та легітимізації рішень, вигідних Ігорю Коломойському, Володимиру Зеленському, та, зрештою, президенту РФ Володимиру Путіну. В багатьох країнах, наприклад, у Німеччині загальнонаціональні референдуми заборонені. Чинна влада, щодня втрачаючи підтримку, так спішить, що у прискореному темпі протискає антиукраїнське законодавство", – зазначив відомий політичний блогер Олег Шарп.
Можливі маніпуляції з прямим народовладдям яскраво пояснила голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова (фракція "Слуга народу") на прикладі наслідків, якщо на референдум раптом винесуть питання про збільшення пенсій. "Звичайно всі проголосують "за", зокрема й особисто я, – сказала Третьякова. – Проте потрібно пам’ятати, що це приведе до збільшення навантаження на платників податків насамперед фізичних осіб".
"Практична потреба в цьому законі - трохи менше, ніж нульова, а, враховуючи онлайнову опцію, взагалі від'ємна. Тобто, це знов "білий шум" - привід на тлі глобальних провалів в сфері тарифів, субсидій, вакцинації, локдауну заявити, що "президент виконує свої передвиборчі обіцянки". Цілком можливо, що хтось переконав владну команду, що такий крок, котрий практично нічого не коштуватиме, дозволить виправити ситуацію з рейтингом. Втім, абстрактний дозвіл референдуму навряд чи якось позитивно вплине на настрої виборця, котрому прийшла захмарна платіжка за січень, субсидії затримуються, хтось в родині хворіє на коронавірус, а зарплати немає через локдаун. Хтось навіть сприйме це як злісну насмішку. Гадаю, влада найближчими тижнями буде займатись прийняттям доволі хаотичних рішень, щоб якось перебити цю тенденцію і повернути симпатію хоча б частини розчарованих виборців", – підсумував заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Раніше нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев підтвердив, що Давид Арахамія погрожував депутатам, які не хотіли голосувати за законопроєкт про народовладдя. Також на підтримку закону про референдум висловилася депутатка монобільшості Ірина Верещук.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.