Всеукраїнський референдум допоможе народу впливати на закон, – "слуга" Верещук про законопроєкт Зеленського
Проєкт закону про народовладдя через всеукраїнський референдум повинні розглянути сьогодні, 26 січня у Верховній Раді. Що передбачає законопроєкт, чи потрібний він та як його коментують народні обранці, дізнавався журналіст ASPI news.
Законодавчу ініціативу про народний референдум було зареєстровано ще 09.06. 2020 року за номером 3612. Ініціатором проєкту став президент України Володимир Зеленський.
Зазначимо, що закон пройшов перше читання. Як повідомила депутатка зі "Слуги народу" Ірина Верещук, у першому читанні вона підтримувала даний законопроєкт. За її словами, це один з перших, якщо взагалі не перший законопроєкт, який "слуги" обіцяли ухвалити. Не дивлячись на критику, що цей закон не ухвалили ще минулого року депутатка впевнена, що наразі все вдасться.
"Я буду голосувати за нього у другому читанні. Буде ще багато поправок, які ми зможемо почути у залі і визначити для себе які з них підтримати. Я абсолютно переконана, що нам потрібен закон про всенародний, всеукраїнський референдум, загалом закон про народовладдя, про місцеві референдуми, про відкликання депутатів, про суб’єкт законодавчої ініціативи, про те, щоб український народ міг впливати і скасовувати закони. Я впевнена, що народ повинен впливати на закон, адже в даній системі координат не впливати неможливо", – запевнила Ірина Верещук.
Варто зазначити, що закон визначає правові засади, організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму. Предметом всеукраїнського референдуму можуть бути будь-які питання, за винятком тих, з яких референдум не допускається згідно з Конституцією України.
Президент, як автор законопроєкту передбачає чотири основних складових предмету, що може бути винесено на референдум: внесення змін до Конституції, зокрема щодо виборів і референдуму; питання загальнодержавного значення; питання зміни території України; питання втрати чинності законів чи їхніх положень.
Також робоча група передбачила "4 запобіжники" щодо махінацій у питаннях зміни території України: не можна винести на референдум питання, які суперечать Конституції та нормам міжнародного права; питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету чи територіальної цілісності України, створення загроз національній безпеці, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі.
Також не можна винести на референдум питання податків, бюджету та амністії; питання, які віднесені до компетенції органів правопорядку (призначення винних, винесення вироків).
Передбачено етапи проведення референдуму:
- збори громадян – не менше 300 виборців, які мають сформулювати питання на референдум і сформувати ініціативну групу з 60 осіб;
- збір 3 млн підписів у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць у паперовій та електронній формі;
- президент зобов’язаний видати указ про проведення референдуму в останню неділю 60-денного строку з дня видання цього указу.
Нагадаємо, раніше Ірина Верещук прокоментувала кореспонденту ASPI news питання виключення Олександра Дубінського зі фракції "Слуга народу" через санкції США. Також повідомлялось, що керівник фракції монобільшості у парламенті Давид Арахамія серед пріоритетів на 2021 рік назвав ухвалення закону про всеукраїнський референдум.
ПолітикаКремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
ПолітикаВолодимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
ПолітикаМарко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
ПолітикаОчільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
ПолітикаКолишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
ПолітикаThe Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
ПолітикаВолодимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
ПолітикаПрезидент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
ПолітикаПрезидент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
ПолітикаЕнтоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
ПолітикаКремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
ПолітикаВолодимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
ПолітикаМарко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
ПолітикаОчільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.