Радбез ООН не готовий говорити про позбавлення Росії повноважень – Кислиця
Постійні члени Ради Безпеки Організації об'єднаних націй не готові не тільки до практичних кроків щодо позбавлення Росії всіх повноважень, а й до початку політичної дискусії на цю тему. Про це в інтерв’ю "Голосу Америки" розповів постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
За його словами, у контексті протидії агресії РФ проти України Радбез ООН не зміг змінити ситуацію "або ухвалити будь-яке субстантивне рішення". На думку дипломата, головна причина – це те, що країни-члени Ради безпеки - передусім її постійні члени - продовжують стояти на позиції, що Російська Федерація є повноцінним та повноправним членом Радбезу. "Вони дозволяють Російській Федерації використовувати право вето. Вони не готові не тільки до практичних кроків щодо позбавлення Російської Федерації всіх повноважень, а навіть не готові розпочати про це політичну дискусію. Відтак навіть у такій складній ситуації, як конфлікт у Газі, Рада Безпеки спромоглася ухвалити рішення по відкриттю нових гуманітарних переходів, а наш конфлікт залишається чи не єдиним, де жодних рішень немає", - констатував Кислиця.
Водночас він вважає, що ООН перебуває у глибокій кризі не лише через те, що Рада безпеки безпорадна, коли мова йде про заходи по зупиненню війни в Україні та приборканню агресора. "ООН знаходиться в глибокій кризі ще й тому, що одна з її головних функції – підтримання миру – вже не працює в тому вигляді, як вона працювала ще десять років тому. ... Тому потрібно шукати нові форми та підходи до того, яким чином ООН у майбутньому буде підтримувати мир", - зазначив український дипломат.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив про посилення контролю за виконанням міжнародних домовленостей щодо постачання систем протиповітряної оборони, підкресливши, що відповідальність за дотримання графіків поставок буде персональною для кожного залученого посадовця та дипломата.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.