Радбез ООН не готовий говорити про позбавлення Росії повноважень – Кислиця
Постійні члени Ради Безпеки Організації об'єднаних націй не готові не тільки до практичних кроків щодо позбавлення Росії всіх повноважень, а й до початку політичної дискусії на цю тему. Про це в інтерв’ю "Голосу Америки" розповів постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
За його словами, у контексті протидії агресії РФ проти України Радбез ООН не зміг змінити ситуацію "або ухвалити будь-яке субстантивне рішення". На думку дипломата, головна причина – це те, що країни-члени Ради безпеки - передусім її постійні члени - продовжують стояти на позиції, що Російська Федерація є повноцінним та повноправним членом Радбезу. "Вони дозволяють Російській Федерації використовувати право вето. Вони не готові не тільки до практичних кроків щодо позбавлення Російської Федерації всіх повноважень, а навіть не готові розпочати про це політичну дискусію. Відтак навіть у такій складній ситуації, як конфлікт у Газі, Рада Безпеки спромоглася ухвалити рішення по відкриттю нових гуманітарних переходів, а наш конфлікт залишається чи не єдиним, де жодних рішень немає", - констатував Кислиця.
Водночас він вважає, що ООН перебуває у глибокій кризі не лише через те, що Рада безпеки безпорадна, коли мова йде про заходи по зупиненню війни в Україні та приборканню агресора. "ООН знаходиться в глибокій кризі ще й тому, що одна з її головних функції – підтримання миру – вже не працює в тому вигляді, як вона працювала ще десять років тому. ... Тому потрібно шукати нові форми та підходи до того, яким чином ООН у майбутньому буде підтримувати мир", - зазначив український дипломат.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.