Росії потрібні не переговори, а пауза для перегрупування військ – Офіс президента
Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк заявив, що Росія пропонує Україні не мирні переговори, а висуває ультиматуми. Вона сподівається на оперативну паузу для перегрупування своїх військ та закріплення на захопленій території.
Про це він сказав в інтерв'ю австрійській газеті Der Standard. "Те, що пропонує Росія, – це ультиматум. Вони хочуть припинення вогню – але що вони роблять у цей час, так це закріплюються на захопленій ними території. Усі російські офіційні особи, включаючи міністра закордонних справ, говорять не про переговори, а про оперативну паузу для перегруповання та поповнення", - зазначив він.
За словами Подоляка, насправді "немає жодного конфлікту, який потрібно вирішувати, а є вторгнення та анексія території, які мають бути припинені". Він наголосив, що президент Володимир Зеленський дав чітко зрозуміти, що для України означають мирні переговори: Росія виводить усі свої війська з України, зокрема з Криму. "Тоді ми зможемо почати обговорювати, що ми думаємо, що вони думають і скільки вони повинні заплатити компенсації. Тоді можна буде говорити про мир після війни", - заявив радник голови ОП.
Відповідаючи на запитання, чи було відновлення Україною контролю над Херсоном військовою перемогою чи результатом домовленостей, Подоляк заявив, що це однозначно була військова перемога. "Було звільнено близько 50 населених пунктів. Росіяни розуміли, що вони не можуть утримувати цей регіон, що у них немає запасів", - сказав він.
За словами радника голови ОП, після звільнення Херсона Україна "не має жодних підстав та можливостей зупиняти наступ". "Якщо Україна його зупинить, то Росія використає цей час для підготовки військ, направить ці війська в Україну та зміцнить свої позиції. По-друге, Україна має рухатися вперед у всіх напрямках. Також йде війна на Запоріжжі та Луганщині. Ми маємо продовжувати боротьбу на всіх фронтах", - заявив Подоляк.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.