Росія розглядає вторгнення в Україну, як одну з альтернатив політичного тиску на Захід, – Кулеба
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що він не має доказів про ухвалення рішення РФ напасти на Україну. Однак цей варіант знаходиться у російської влади на столі.
Рішення про вторгнення в Україну лежить на столі у Кремлі. Про це глава МЗС Дмитро Кулеба заявив в інтерв'ю латиському порталу новин Delfi.
"Безумовно, Росія розглядає вторгнення як одну з альтернатив. Немає свідчень, що рішення про її реалізацію вже прийнято в Москві, але такий варіант знаходиться у них на столі. Він зазначив, що сьогодні Україна та її партнери працюють над тим, щоб "відбити" полювання "Росії від вибору на користь вторгнення. Цього не досягнути поступок, а лише потужною політикою стримування", - заявив Кулеба.
Нагадаємо, що раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав підписання нової коаліційної угоди у Бундестазі ФРН. Водночас, Кулеба закликав новий уряд Німеччини зайняти жорсткішу позицію щодо Північного потоку-2. Також, ASPI news повідомляло, що, за словами Кулеби, євроінтеграція для України зараз не є метою, а інструментом зміцнення держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зірвати домовленості України щодо постачання сучасних дронів, розглядаючи такі угоди як загрозу своїй військовій перевазі.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, аби зменшити її агресію та не допустити втягування Білорусі у війну. Він наголосив, що саме рішучі дії союзників можуть зупинити Кремль від розширення фронту та використання Мінська як нового плацдарму.
Україна готується з’ясувати деталі пропозицій команди Дональда Трампа щодо можливого перемир’я та мирної угоди.
У День перемоги: Кремль заговорив про можливе перемир’я з Україною, намагаючись використати символічну дату для політичного сигналу. Російські представники натякнули на готовність до переговорів, але лише на власних умовах, що викликало скепсис у Києві та серед міжнародних партнерів.
Володимир Путін під час розмови з президентом США Дональдом Трампом дав сигнал про свої плани щодо війни проти України, що було зафіксовано аналітиками Інституту вивчення війни (ISW).
Президент США Дональд Трамп після розмови з Володимиром Путіним зробив гучну заяву, в якій переплутав Іран з Україною, коментуючи військові поразки Росії. Він наголосив, що Москва «зазнала поразки у воєнному плані», але його обмовка одразу стала предметом обговорення у медіа та політичних колах.
Президент Володимир Зеленський відреагував на виступ короля Чарльза III у Конгресі США, назвавши його «сильним і символічним сигналом» для всього світу.
Україна розширила санкційний список, включивши туди десятки фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ,
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україну просили не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, проте наголосив: Київ самостійно ухвалює рішення щодо захисту своєї держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зірвати домовленості України щодо постачання сучасних дронів, розглядаючи такі угоди як загрозу своїй військовій перевазі.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, аби зменшити її агресію та не допустити втягування Білорусі у війну. Він наголосив, що саме рішучі дії союзників можуть зупинити Кремль від розширення фронту та використання Мінська як нового плацдарму.
Україна готується з’ясувати деталі пропозицій команди Дональда Трампа щодо можливого перемир’я та мирної угоди.
У День перемоги: Кремль заговорив про можливе перемир’я з Україною, намагаючись використати символічну дату для політичного сигналу. Російські представники натякнули на готовність до переговорів, але лише на власних умовах, що викликало скепсис у Києві та серед міжнародних партнерів.