"Слуги народу" подали законопроєкт про реєстрацію ДНК українців: деталі

Нардепи від фракції "Слуга народу" 26 жовтня зареєстрували у Верховні Раді проєкт закону про створення ДНК-реєстру українців. В особливостях нового законопроєкту розбирався журналіст ASPI news.

Законопроєкт №4265 від 26.10.2020 "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" викликав неоднозначну реакцію суспільства. Чи потрібне таке нововведення, та які плюси та мінуси є в проєкті, розберемо далі.

Для чого потрібен ДНК-реєстр?

Пояснювальна записка до проєкту закону України говорить, що метою ухвалення акту є законодавче врегулювання процесів створення і функціонування обліку геномної інформації людини в Україні та удосконалення роботи правоохоронних органів України із запобігання, виявлення, розкриття та розслідування злочинів проти життя, здоров’я, волі, статевої свободи та недоторканості особи, а також інших злочинів 
і правопорушень, розшуку безвісти зниклих осіб та ідентифікації невпізнаних трупів.

Автори ініціативи зазначають, що одним з ефективних засобів під час доказування причетності підозрюваного до вчиненого злочину є метод генотипоскопії в біологічній експертизі, або ДНК-аналіз, тобто дослідження мікрослідів на клітинному рівні з метою вирішення питання, чи належить виявлений матеріал конкретній особі, що є надзвичайно важливим у розслідування цілої низки злочинів.

Кого будуть вносити в новий реєстр?

Проєктом закону передбачено врегулювання як обов’язкової державної, так і добровільної реєстрації геномної інформації людини, чітко визначено категорії осіб, які підлягають обов’язковій реєстрації:

• особи, притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, щодо яких обрано запобіжний захід;
• особи, які вчинили злочини проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;
• особи, засуджені за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров’я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
• особи, які засуджені та відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту чи непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також усіх категорій злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи;
• невпізнані трупи;
• особи, зниклі безвісти;
• близькі родичі осіб, зниклих безвісти.

Держбюджет отримає, чи втратить?

Головний автор проєкту, нардеп від фракції "Слуга народу" Олександр Бакумов зазначає, що реалізація законопроєкту потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України. В пояснювальній записці вказано, що із запровадженням цього закону разові додаткові витрати бюджету на проведення відбору біологічного матеріалу, молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) для здійснення державної реєстрації геномної інформації становитимуть 276 962 тисячі гривень.

Висновки: 

Варто зазначити, що питання створення та функціонування бази даних геномної інформації людини врегульовано лише нормативно-правовим актом, а саме – наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 вересня 2009 року №390 "Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 року за № 963/16979.

Визначені в цьому наказі джерела формування обліку генетичних ознак не дають змоги ефективно використовувати інструмент бази даних для розкриття злочинів, вирішувати завдання ідентифікації безвісти зниклих осіб тощо. Однак, невідомо, скільки потрібно буде часу на створення ДНК-реєстру. На таку процедуру для всієї країни можуть знадобитися десятки років і величезне фінансування. Також невідомо, хто буде брати зразки. Це буде робити держава, чи приватні фірми, а головне питання – чи виграють від такого проєкту прості українці, чи лише отримають ще один фактор контролю…