Стало відомо, хто з нардепів отримав фінансову допомогу за житло
Нардепам за грудень минулого року виплатили 7 мільйонів гривень компенсації за житло. Найбільше отримав член депутатської групи "Довіра" Олександр Сухов.
У грудні 2020 року депутати Верховної Ради отримали понад 7 мільйонів гривень компенсації за житло. Відповідна інформація з'явилася на Порталі відкритих даних парламенту. Грошову допомогу отримали 160 парламентарів. Коштами в розмірі 7 004 679 гривень нардепам компенсували витрати на оренду житла або найм готельного номера в Києві.
Найбільші суми отримали:
178 000 гривень – член депутатської групи "Довіра" Олександр Сухов;
150 150 гривень – позафракційний нардеп Муса Магомедов;
118 950 гривень – член депутатської фракції "Слуга народу" Максим Заремський;
118 500 грн – член депутатської фракції "Слуга народу" Сергій Кузьміних;
99 450 – член депутатської фракції "Слуга народу" Артем Дмитрук.
Раніше Державна служба статистики Україні повідомила, що середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у листопаді 2020 року становила 11987 гривень. Також ASPI news повідомляло, що МВФ відмовився надати надзвичайну фінансову допомогу Україні.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
ПолітикаРозмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
ПолітикаКолишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
ПолітикаСлужба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
ПолітикаРосія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
ПолітикаКанцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
ПолітикаРозмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.