Стефанчук назвав ключові питання проведення виборів в Україні під час війни
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення робочої групи для підготовки законопроєкту, який регулюватиме проведення майбутніх виборів в Україні. Наразі він не називає ані дат, ані конкретних форматів виборчого процесу.
Головним є ретельне опрацювання всіх ризиків і викликів. Про це Стефанчук заявив у Києві під час відзначення Дня працівників дипломатичної служби. Йдеться про напрацювання спеціального закону, який визначить умови голосування в період війни.
Виступаючи на заході, голова парламенту пояснив, що робоча група складатиметься з фахівців, які мають дати відповіді на кожне складне питання. Він підкреслив, що щодо виборів під час війни немає простих рішень і кожен пункт потребує окремого аналізу. "Коли саме вони відбудуться, як і за яких умов, я не хотів би зараз починати цю дискусію. Я хочу дати можливість робочій групі разом із фахівцями висловитися з кожного пункту, адже щодо кожного питання є аргументи за і проти, які потрібно ретельно пропрацювати", – зазначив Стефанчук.
За словами спікера Верховної Ради, ключовим завданням є пошук балансу між демократичними процедурами та безпековими реаліями. Він акцентував, що без врахування міжнародного досвіду рухатися далі неможливо.
Стефанчук також заявив, що майбутній закон про вибори матиме разовий характер. Його планують застосувати лише для конкретних виборів, які відбудуться після відповідного політичного та безпекового рішення. "Ми маємо взяти найкращий світовий досвід – так звані best practices – і запропонувати Україні новий закон. Цей закон буде одноразового використання – саме для цих виборів", – пояснив голова парламенту.
Стефанчук окреслив перелік тем, які робоча група має опрацювати передусім. Насамперед йдеться про організацію голосування для військових, які перебувають на фронті. Також окремо розглядатиметься механізм участі у виборах мільйонів українців, що нині живуть за кордоном.
Ще одним складним блоком є забезпечення виборчого права громадян, які залишаються на тимчасово окупованих територіях. Окремо спікер згадав і про роль іноземних спостерігачів, які мають гарантувати демократичність і безпеку виборчого процесу. Точну дату можливих виборів Руслан Стефанчук наразі не називає. Він наголошує, що визначальним фактором залишається підготовка і детальне врахування міжнародного досвіду.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського.
13 січня Верховна Рада відправила у відставку голову Служби безпеки України Василя Малюка. "За" проголосували 235 народних депутатів.
Російські окупанти планували вийти до Одеси, щоб повністю відрізати Україну від Чорного моря. Також мали намір захопити решту територій Донецької, Луганської та Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, а Але ЗСУ зірвали ці плани.
Росія 13 січня завдала чергового авіаудару по Україні, причому ціллю російських загарбників є енергетична інфраструктура країни. Це тактика окупантів на цю зиму, а точніше – на період холодів.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про поточну ситуацію на фронті після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Він заявив про штурми з боку російських військ і наголосив, що захист українських позицій триває, попри складні умови.
Влада готова допомагати громадам ліквідовувати наслідки російських обстрілів, але потрібна максимальна активність самих громад, зазначає президент України Володимир Зеленський.
Кінець повномасштабної війни Росії проти України досі не проглядається, навіть попри зростання міжнародної підтримки і пожвавлення дипломатичних контактів. Про це пише Гвендолін Сассе, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у колонці для The Guardian.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Союзники України з "Великої сімки" проведуть зустріч із президентом США Дональдом Трампом, аби заручитися його особистою підтримкою стосовно гарантій безпеки для України після запровадження режиму припинення вогню.
Посилення інтенсивних російських атак на цивільне населення та інфраструктуру України, включно з використанням ракети "Орєшнік", демонструють необхідність терміново забезпечити Україну системами протиповітряної оборони та ракетами-перехоплювачами.
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Луговського.