Столтенберг розповів про важку розмову з Зеленським після початку вторгнення РФ
На жаль, партнери не надали Україні, коли це було потрібно, достатньо зброї. А постачання озброєння відбувалось повільно. Про це шкодує тепер вже колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який з 1 жовтня залишив посаду.
Про це Столтенберг розповів виданню Financial Times. Він пригадав першу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну розмову з українським лідером Володимиром Зеленським і зазначив, що для нього вона була "важкою". Справа в тому, що "більша частина розмови була присвячена безпольотній зоні". Мається на увазі закриття повітряного простору для будь-яких польотів – це б унеможливило швидке просування російських загарбників по українській землі. "Він хотів безпольотну зону. І я не зміг надати йому цього", – пригадав Столтенберг. Щоправда, він й досі вважає це рішення правильним, хоча й зазначає, що ця відмова й зробила його першу розмову з Зеленським такою важкою.
Також Столтенберг згадав про першу зустріч із Зеленським. Вона відбулась ще у 2019 році, і українець генсеку НАТО сподобався. "Та я не уявляв, що він стане військовим лідером. Він був недосвідчений, ставив найпростіші питання. Та я його повністю недооцінив", – вважає Столтенберг.
Цікаво: колишній генсек НАТО каже, що відмова Україні в закритті її повітряного простору була правильною. Водночас особисто він вважає, що перетинати так звані "червоні лінії" у російсько-української війни не лише можна, але й потрібно. "Особисто я наполягав на тому, щоби перетинати всі ці "червоні лінії", які виставляв Путін. І ми перетнули багато з них, а він у відповідь нічого не зробив. Якщо Путін хоче піти на ескалацію із застосуванням зброї масового знищення, то він може створити для цього усі необхідні умови. Але поки що погрози Путіна виявилися блефом," – пояснив Столтенберг.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
ПолітикаГенеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
ПолітикаУкраїнські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
ПолітикаПісля нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.