Столтенберг розповів про важку розмову з Зеленським після початку вторгнення РФ
На жаль, партнери не надали Україні, коли це було потрібно, достатньо зброї. А постачання озброєння відбувалось повільно. Про це шкодує тепер вже колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який з 1 жовтня залишив посаду.
Про це Столтенберг розповів виданню Financial Times. Він пригадав першу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну розмову з українським лідером Володимиром Зеленським і зазначив, що для нього вона була "важкою". Справа в тому, що "більша частина розмови була присвячена безпольотній зоні". Мається на увазі закриття повітряного простору для будь-яких польотів – це б унеможливило швидке просування російських загарбників по українській землі. "Він хотів безпольотну зону. І я не зміг надати йому цього", – пригадав Столтенберг. Щоправда, він й досі вважає це рішення правильним, хоча й зазначає, що ця відмова й зробила його першу розмову з Зеленським такою важкою.
Також Столтенберг згадав про першу зустріч із Зеленським. Вона відбулась ще у 2019 році, і українець генсеку НАТО сподобався. "Та я не уявляв, що він стане військовим лідером. Він був недосвідчений, ставив найпростіші питання. Та я його повністю недооцінив", – вважає Столтенберг.
Цікаво: колишній генсек НАТО каже, що відмова Україні в закритті її повітряного простору була правильною. Водночас особисто він вважає, що перетинати так звані "червоні лінії" у російсько-української війни не лише можна, але й потрібно. "Особисто я наполягав на тому, щоби перетинати всі ці "червоні лінії", які виставляв Путін. І ми перетнули багато з них, а він у відповідь нічого не зробив. Якщо Путін хоче піти на ескалацію із застосуванням зброї масового знищення, то він може створити для цього усі необхідні умови. Але поки що погрози Путіна виявилися блефом," – пояснив Столтенберг.
ПолітикаАндрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
ПолітикаРотації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
ПолітикаНімеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
ПолітикаПавло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
ПолітикаВолодимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
ПолітикаКирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
ПолітикаГоловнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
ПолітикаОлександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
ПолітикаДжей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
ПолітикаАндрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
ПолітикаРотації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
ПолітикаНімеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
ПолітикаПавло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.