Столтенберг розповів про важку розмову з Зеленським після початку вторгнення РФ
На жаль, партнери не надали Україні, коли це було потрібно, достатньо зброї. А постачання озброєння відбувалось повільно. Про це шкодує тепер вже колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, який з 1 жовтня залишив посаду.
Про це Столтенберг розповів виданню Financial Times. Він пригадав першу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну розмову з українським лідером Володимиром Зеленським і зазначив, що для нього вона була "важкою". Справа в тому, що "більша частина розмови була присвячена безпольотній зоні". Мається на увазі закриття повітряного простору для будь-яких польотів – це б унеможливило швидке просування російських загарбників по українській землі. "Він хотів безпольотну зону. І я не зміг надати йому цього", – пригадав Столтенберг. Щоправда, він й досі вважає це рішення правильним, хоча й зазначає, що ця відмова й зробила його першу розмову з Зеленським такою важкою.
Також Столтенберг згадав про першу зустріч із Зеленським. Вона відбулась ще у 2019 році, і українець генсеку НАТО сподобався. "Та я не уявляв, що він стане військовим лідером. Він був недосвідчений, ставив найпростіші питання. Та я його повністю недооцінив", – вважає Столтенберг.
Цікаво: колишній генсек НАТО каже, що відмова Україні в закритті її повітряного простору була правильною. Водночас особисто він вважає, що перетинати так звані "червоні лінії" у російсько-української війни не лише можна, але й потрібно. "Особисто я наполягав на тому, щоби перетинати всі ці "червоні лінії", які виставляв Путін. І ми перетнули багато з них, а він у відповідь нічого не зробив. Якщо Путін хоче піти на ескалацію із застосуванням зброї масового знищення, то він може створити для цього усі необхідні умови. Але поки що погрози Путіна виявилися блефом," – пояснив Столтенберг.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.