Столтенберг розповів Зеленському, чому Україна ще не в НАТО
Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг прокоментував тезу президента Володимира Зеленського про "нескінченний шлях" України до НАТО. Генсек вважає, що Україні потрібно сконцентруватися на реформах, які наблизять її до членства в Альянсі.
Коментуючи питання президента Зеленського до президента Байдена "Чому Україна ще не в НАТО?", Йєнс Столтенберг запевнив, що "двері НАТО завжди відкрита для України", але Україні необхідно провести ряд ключових реформ, щоб відповідати критеріям Альянсу. Про це Столтенберг заявив напрессуйте-конференції з прем'єром Денисом Шмигалем в Брюсселі, напередодні, повідомляє Європейська правда.
Столтенберг нагадав, що у 2008 році на бухарестському саміті НАТО ухвалила рішення про те, що Україна в майбутньому стане членом Альянсу. Але він підкреслив, що Київ повинен зосередити зусилля на проведенні реформ.
"Ми підтримуємо це рішення і всі рішення цього саміту. Але фокус зараз повинен зберігатися на реформах. І я вітаю чіткий меседж прем'єр-міністра про необхідність продовження реформ, щоб переконатися, що Україна має демократичний, політичний контроль над своїми оборонними інститутами та збройними силами, продовжує боротьбу з корупцією та зміцнення демократичних інститутів", - сказав Столтенберг.
Генсек Альянсу підкреслив, що проведення реформ не тільки є "хорошим для України", а й наближає її до членства, і додав, що питання розширення НАТО і політики відкритих дверей буде обговорюватися на саміті лідерів Альянсу у 2021 році в Брюсселі. Також, це питання буде в центрі проєкту про майбутнє НАТО на наступне десятиліття.
"Двері НАТО залишаються відкритими", - запевнив Столтенберг.
Раніше генсек НАТО Столтенберг закликав країни альянсу не послаблювати боєготовність на тлі "агресивної Росії". Також ASPI news повідомляло, що Латвія заборонила 16 російських телеканалів на своїй території.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.