Тиск на Україну не спрацює: Кулеба відкинув можливість примусу щодо виконання забаганок Кремля
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував повідомлення щодо ймовірного тиску на нашу державу з боку ФРН та Франції. Інформацію він не підтвердив.
Ми чітко стоїмо на своїх позиціях. Відповідну заяву дипломат зробив в етері програми "Свобода слова" на телеканалі ICTV.
З його слів, така опція, як тиск на Україну та примус України до чогось, не є життєздатною. Можуть бути пропозиції, але якщо вони будуть для нас неприйнятні, будуть відкинуті.
Кулеба нагадав, що Україна самостійно буде вирішувати, які дії проводити на своїй території. Частина визнаних міжнародної спільноти наразі є під гнітом російської окупації, тому українці стоять на справедливих позиціях.
У такий спосіб Кулеба прокоментував чутки і в ЗМІ про те, що Німеччина та Франція можуть тиснути на Україну. Це нібито відбувається з метою виконання Мінських домовленостей на більш вигідних для Росії умовах.
ASPI news повідомляло, Кулеба назвав дві червоні лінії для України у перемовинах із Росією. Він не відкидає військового загострення з боку Росії.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.