Кулеба назвав момент, коли Путін може замислитися про ядерний удар: "Головний ризик — не атаки, а загроза краху режиму"
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
За словами дипломата, саме можливий обвал російського фронту може стати найбільш небезпечним фактором.
Дмитро Кулеба пояснив, що розмови про ядерний сценарій у російському керівництві мають розглядатися не лише через призму бойових дій, а й через внутрішню логіку збереження влади у Кремлі. На його думку, питання застосування ядерної зброї може постати перед Володимиром Путіним у той момент, коли він вирішить, що його режим опинився під реальною загрозою.
За словами ексглави українського МЗС, не варто вважати, що будь-які удари українських безпілотників чи ракет по російських містах автоматично можуть призвести до ядерної відповіді. Він зазначив, що ключовим фактором для Кремля буде не сам факт атак, а ситуація, у якій російське керівництво може побачити перспективу стратегічної поразки.
Кулеба пов’язав можливий ядерний ризик із масштабною кризою для російської армії. За його оцінкою, якщо почнеться серйозний колапс російського фронту, включно з ситуацією навколо окупованого Криму, тоді перед Путіним може постати питання про використання найбільш небезпечного інструменту тиску.
Водночас дипломат навів кілька причин, чому навіть у такому випадку Кремль може не наважитися на такий крок. Перший аргумент полягає в тому, що застосування ядерної зброї не гарантує капітуляції України. Якщо такий удар не змусить Київ здатися, Росія може втратити один із головних елементів свого шантажу, а ситуація для Кремля може стати ще складнішою.
Другим стримувальним фактором Кулеба назвав позицію Китаю. На його думку, Пекін не зацікавлений у світі, де ядерний бар’єр буде зруйнований, адже це може запустити ланцюгову реакцію в інших регіонах. Китай, за словами дипломата, має власні важелі впливу на Москву і не зацікавлений у глобальній ядерній нестабільності.
Ще одним фактором може стати реакція Сполучених Штатів. Кулеба зазначив, що навіть за складних політичних обставин Вашингтон не зможе залишити без відповіді використання ядерної зброї великою державою проти іншої країни. На його думку, це створило б абсолютно нову міжнародну ситуацію.
Окремо колишній міністр звернув увагу на небезпеку того, що ядерна риторика поступово стає частиною російського політичного дискурсу. У Москві дедалі частіше лунають заяви про можливість крайніх сценаріїв, що використовується Кремлем як інструмент залякування та впливу.
Заява Дмитра Кулеби фактично зводиться до того, що ядерний ризик пов’язаний не стільки з окремими ударами по Росії, скільки з моментом, коли керівництво РФ відчує загрозу втрати влади.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.