Кулеба назвав момент, коли Путін може замислитися про ядерний удар: "Головний ризик — не атаки, а загроза краху режиму"
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
За словами дипломата, саме можливий обвал російського фронту може стати найбільш небезпечним фактором.
Дмитро Кулеба пояснив, що розмови про ядерний сценарій у російському керівництві мають розглядатися не лише через призму бойових дій, а й через внутрішню логіку збереження влади у Кремлі. На його думку, питання застосування ядерної зброї може постати перед Володимиром Путіним у той момент, коли він вирішить, що його режим опинився під реальною загрозою.
За словами ексглави українського МЗС, не варто вважати, що будь-які удари українських безпілотників чи ракет по російських містах автоматично можуть призвести до ядерної відповіді. Він зазначив, що ключовим фактором для Кремля буде не сам факт атак, а ситуація, у якій російське керівництво може побачити перспективу стратегічної поразки.
Кулеба пов’язав можливий ядерний ризик із масштабною кризою для російської армії. За його оцінкою, якщо почнеться серйозний колапс російського фронту, включно з ситуацією навколо окупованого Криму, тоді перед Путіним може постати питання про використання найбільш небезпечного інструменту тиску.
Водночас дипломат навів кілька причин, чому навіть у такому випадку Кремль може не наважитися на такий крок. Перший аргумент полягає в тому, що застосування ядерної зброї не гарантує капітуляції України. Якщо такий удар не змусить Київ здатися, Росія може втратити один із головних елементів свого шантажу, а ситуація для Кремля може стати ще складнішою.
Другим стримувальним фактором Кулеба назвав позицію Китаю. На його думку, Пекін не зацікавлений у світі, де ядерний бар’єр буде зруйнований, адже це може запустити ланцюгову реакцію в інших регіонах. Китай, за словами дипломата, має власні важелі впливу на Москву і не зацікавлений у глобальній ядерній нестабільності.
Ще одним фактором може стати реакція Сполучених Штатів. Кулеба зазначив, що навіть за складних політичних обставин Вашингтон не зможе залишити без відповіді використання ядерної зброї великою державою проти іншої країни. На його думку, це створило б абсолютно нову міжнародну ситуацію.
Окремо колишній міністр звернув увагу на небезпеку того, що ядерна риторика поступово стає частиною російського політичного дискурсу. У Москві дедалі частіше лунають заяви про можливість крайніх сценаріїв, що використовується Кремлем як інструмент залякування та впливу.
Заява Дмитра Кулеби фактично зводиться до того, що ядерний ризик пов’язаний не стільки з окремими ударами по Росії, скільки з моментом, коли керівництво РФ відчує загрозу втрати влади.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.