Трамп прагне швидко досягти мирної угоди між Україною та РФ - глава Пентагону
Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп прагне швидко досягти мирної угоди і припинити війну, яку Росія веде проти України.
Про це повідомив міністр оборони США Піт Гегсет під час пресконференції у штаб-квартирі Африканського Командування Збройних сил США, яке розташоване у німецькому Штутгарті. Він наголосив, що підходи до стратегічного планування чинного президента США відрізняються від підходів попереднього президента Джо Байдена.
Водночас, говорячи про мирне урегулювання, війну Росії проти України глава Пентагону назвав "конфліктом": "Сподіваюся, що в Україні буде досягнуто швидкої мирної угоди, яку президент зобов'язався досягти".
За його словами, 12 лютого на засіданні Контактної групи з питань оборони України і на дводенному засіданні міністрів оборони країн-членів НАТО американська делегація має намір провести "відверту розмову з нашими друзями". Зокрема, глава Пентагону відзначив, що терміновість поточного моменту вимагає розмови між друзями стосовно спроможностей і лідерства, активізації зусиль, про розподіл тягаря і стимули, аби говорити, що європейський континент заслуговує бути вільним від будь-якої агресії. "Але це мають бути ті, хто перебуває по сусідству, які мають найбільше інвестувати у цю індивідуальну і колективну оборону. Це здоровий глузд, про який багато говорить президент. Здоровий глузд полягає у тому, що ви захищаєте ваш сусідній регіон. І американці будуть поруч з вами у наданні допомоги цій обороні", – наголосив Гегсет.
Він нагадав, що більшість країн вже наблизились до рівня витрат на оборону у розмірі 2% ВВП, але ця позначка має бути вищою – 5%. "Це відображення необхідності інвестування на континенті", – додав Гегсет.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.