У ЄС озвучили нову вимогу до України
Європейський Союз сподівається на перетворення України на транспортний хаб між Європою та Азією.
Про це під час другого засідання Транспортного діалогу високого рівня між Україною та ЄС повідомив генеральний директор з питань мобільності і транспорту Європейської Комісії Генрік Гололей, повідомляє Міністерство інфраструктури України.
"Ми б хотіли, щоб ви скористалися вдалим географічним розташуванням і Україна стала транспортним хабом між Європою та Азією. Тому ми вітаємо готовність України взяти участь у розробці нових залізничних коридорів та готовність бути частиною Шовкового шляху", - сказав Гололей, наголосивши, що ЄС вважає Україну дуже важливим партнером не лише в транспортній, а й в усіх інших галузях.
Він також зазначив, що затвердження транспортної стратегії України до 2030 року дуже важливе для подальшої співпраці між Україною та ЄС.
"Тепер ми бачимо ваші пріоритети, і це мотивує нас для подальшої співпраці з вашою країною. Важливим є приєднання України до мережі TNT, яке відбулося на початку цього року. Це дуже чіткий сигнал, адже тепер транспортний коридор Європи продовжується територією Україні. Ця подія є поштовхом для залучення інвестицій у сферу інфраструктури", - зазначив гендиректор Єврокомісії з питань мобільності і транспорту, зауваживши, що ЄС планує в найближчі десять років реалізувати 39 проектів у транспортній сфері загальною вартістю EUR4,5 млрд.
Гололей також наголосив, що Україна має ухвалити низку законодавчих актів з реформування транспортної сфери, зокрема законопроекти щодо залізничного та водного транспорту. Він висловив готовність продовжити співпрацю з органами влади в Україні для того, щоб ці законодавчі акти було ухвалено в найближчому майбутньому.
"Особливо хочу відзначити досягнення в авіаційній сфері. Історично Україна - провідник аерокосмічних технологій. Співпраця в цій сфері важлива для нас. Ми користуємося вашими напрацюваннями, і це поглиблює співпрацю між Україною та ЄС у сфері авіаційної безпеки та аеронавігації", - констатував чиновник Єврокомісії.
Як зазначено в повідомленні Адміністрації морських портів України (АМПУ), що також брала участь у другому засіданні Транспортного діалогу високого рівня між Україною та ЄС, під час дискусії було приділено увагу розміру дивідендів, які платять нині державні стивідори та Адміністрація морпортів (АМПУ) в Україні.
"На думку європейських експертів, ставка дивідендів на рівні 90% не дає державним підприємствам розвиватися й ефективно конкурувати і в межах держави, і на міжнародному рівні", - пояснили в АМПУ.
На зустрічі було наголошено також, що ще одним важливим кроком, який міг би прискорити модернізацію української портової інфраструктури, має стати надання Україні можливості отримувати гранти ЄС на реалізацію інфраструктурних проектів. За словами Гололея, з цим питанням дійсно є певні труднощі, однак робота в цьому напрямі триває.
Як повідомлялося, Україна спільно з Грузією готують звернення в Єврокомісію з пропозицією про фінансову підтримку розвитку сполучення між портами України та країн Чорноморського регіону.
Раніше АМПУ визначила пріоритетами розвитку портів України інтеграцію в розширену Транс’європейську опорну транспортну мережу (TEN-T), приведення портових зборів і відрахувань до конкурентного рівня та реалізацію проектів державно-приватного партнерства в портах.
Росія здійснює масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України, намагаючись використати зиму як інструмент тиску на цивільне населення, повідомило Atlantic Council.
Новопризначений міністр енергетики Денис Шмигаль прокоментував ситуацію в енергетиці, зокрема відключення світла у Києві. За його словами, столиця не була підготовлена до критичної ситуації.
Наразі у розшуку Міністерства оборони перебувають 2 млн громадян України. Про це сказав Михайло Федоров під час виступу у Верховній Раді 14 січня.
Комендантську годину можуть скасувати в деяких містах і громадах України через надзвичайну ситуацію в енергетиці. Про це свідчить вечірнє звернення президента України Володимир Зеленський.
Президент Володимир Зеленський провів нараду щодо надзвичайних обставин в енергетиці після масштабних російських атак. Особлива увага приділялася ситуації у Києві.
Росія вночі продовжила удари по енергетиці України, атакуючи Дніпровщину, Житомирщину, Запоріжжя, Харківщину та Херсонщину. Президент Зеленський заявив, що перший пріоритет – посилення ППО, передусім ракетами до систем.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду.
Дональд Трамп не виключив можливості зустрітися з Володимиром Зеленським під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, який запланований на наступний тиждень, якщо український президент також буде присутній на заході.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду з міністром оборони Михайлом Федоровим, з яким визначив перші пріоритети Міністерства оборони, серед них - захист неба, питання забезпечення фронту та системні рішення щодо проблем із ТЦК.
Торік втрати особового складу Збройних сил України вдалося зменшити на 13%. Попри це, 2025 рік став серйозним випробуванням для українського війська.
Росія здійснює масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України, намагаючись використати зиму як інструмент тиску на цивільне населення, повідомило Atlantic Council.
Новопризначений міністр енергетики Денис Шмигаль прокоментував ситуацію в енергетиці, зокрема відключення світла у Києві. За його словами, столиця не була підготовлена до критичної ситуації.
Наразі у розшуку Міністерства оборони перебувають 2 млн громадян України. Про це сказав Михайло Федоров під час виступу у Верховній Раді 14 січня.
Комендантську годину можуть скасувати в деяких містах і громадах України через надзвичайну ситуацію в енергетиці. Про це свідчить вечірнє звернення президента України Володимир Зеленський.