У голови Виноградівської РДА нема подвійного громадянства: Москаль звинуватив ГПУ у брехні
Таку заяву зробив на своєму сайті голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль.
За його словами, цей документ насправді є не паспортом громадянина Угорщини, а посвідченням закордонного угорця, яке з 2001 року видається консульськими установами Угорщини етнічним угорцям та їхнім родичам, що проживають за межами Угорщини в багатьох країнах (у тому числі в Україні).
"Посвідчення закордонного угорця дає певні пільги, наприклад, безкоштовно відвідувати музеї чи бібліотеки, а також невелику знижку на проїзд у громадському транспорті Угорщини (не більше чотирьох разів на рік). Головна мета, з якою закарпатці масово зверталися за посвідченнями закордонного угорця – це можливість отримання за спрощеною процедурою угорської (шенгенської) візи й так званої "малої візи" для прикордонного руху між Україною й Угорщиною", – написав голова ОДА.
Москаль зазначив, що аналогічні посвідчення видають і інші європейські країни, наприклад, Польща (Карта поляка) та Словаччина (Посвідчення закордонного словака).
"До речі, Україна також видає представникам своєї діаспори та їхнім родичам Посвідчення закордонного українця, яке затверджене постановою Кабміну № 1531 від 17.11.2004 р. Воно має форму книжечки з твердою обкладинкою, надписом "Україна" і зображенням тризуба, номер, серію і зовні схоже на паспорт. Але називати посвідчення паспортом і вказувати, що воно свідчить про подвійне громадянство – це верх непрофесіоналізму. Генеральній прокуратурі слід уважніше ставитися до підбору кадрів для своєї прес-служби, щоб вона не вводила в оману громадян недостовірними заявами", – підсумував Москаль.
Він нагадав, що вчора Закарпатська обласна державна адміністрація поширила заяву, якою розцінює події у Виноградові з викриттям голови Виноградівської райдержадміністрації Михайла Русанюка на хабарі як грубу, безграмотну й дешеву провокацію співробітників управління захисту економіки
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.