У МЗС України прокоментували залучення РФ до другого Саміту миру
У Міністерстві закордонних справ України не відкидають, що представники країни-агресора Росії можуть взяти участь у другому Саміті миру. При цьому у відомстві наголосили, що завдання не лише у тому, щоб посадити РФ за стіл переговорів.
Потрібно, щоб представники Кремля вели ці переговори доброчесно. Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий. За його словами, Україна продовжує дотримуватися позиції, що залучення Росії до участі у другому Саміті миру можливе. При цьому він зазначив, що важливими є два фактори – тиск на полі бою і тиск на дипломатичному полі.
Також речник МЗС заявив, що, якщо Росія відмовлятиметься від подальшої участі в діалозі, це лише вкотре покаже, що Москва не прагне миру. "Питання не в тому, щоб посадити Росію за стіл переговорів, а в тому, щоб вона вела ці переговори доброчесно. І тут справді важливі два фактори – тиск на полі бою та тиск на міжнародній арені. Це два компоненти, які впливають на здатність і бажання Росії вести переговори. Якщо Росія й надалі відмовлятиметься, усьому світу буде зрозуміло, хто прагне миру, а хто прагне війни", – заявив представник МЗС України.
Росія заявила про чергове перемир’я, яке має діяти у дні святкувань, але паралельно пригрозила масованими ударами по столиці України. Цей крок став черговим доказом того, що Кремль використовує тему “тиші” як політичний інструмент, а не реальний шлях до миру.
Президент України заявив, що Москва не зможе диктувати умови війни, адже кожна її провокація матиме справедливу відповідь. Він підкреслив, що нові обстріли лише підтверджують агресивну тактику РФ, тоді як Київ зміцнює оборону та розширює співпрацю з союзниками.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Росія заявила про чергове перемир’я, яке має діяти у дні святкувань, але паралельно пригрозила масованими ударами по столиці України. Цей крок став черговим доказом того, що Кремль використовує тему “тиші” як політичний інструмент, а не реальний шлях до миру.
Президент України заявив, що Москва не зможе диктувати умови війни, адже кожна її провокація матиме справедливу відповідь. Він підкреслив, що нові обстріли лише підтверджують агресивну тактику РФ, тоді як Київ зміцнює оборону та розширює співпрацю з союзниками.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.