У Раді домовилися: вибори лише після війни
Парламентські сили та експерти підтвердили, що проведення виборів під час воєнного стану неможливе. Перші повоєнні вибори відбудуться після створення безпечних умов та законодавчих змін.
20 березня у Верховній Раді відбувся круглий стіл за участю представників парламенту, уряду, Центральної виборчої комісії та міжнародних організацій. Перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко заявив, що досягнуто консенсусу щодо неможливості проведення виборів під час війни.
Учасники обговорили ключові виклики організації голосування: участь військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, громадян за кордоном, а також питання територій, що перебувають під окупацією чи поблизу фронту.
Корнієнко наголосив, що робота відбувається відкрито та із залученням широкого кола експертів і партнерів. Він підкреслив, що попереду ще багато завдань, зокрема щодо забезпечення голосування для військових та діаспори.
Робоча група вже готує законодавчі пропозиції для повоєнного періоду. Йдеться про адміністрування виборів, фінансування процесів та створення механізмів безпеки, без яких голосування неможливе.
Окремо розглядається питання євроінтеграції: після завершення роботи тематичних підгруп планується засідання щодо виконання Україною норм у сфері виборчого права. Політики наголошують, що навіть у випадку тимчасового перемир’я проведення виборів залишатиметься ризикованим, адже Росія може використати цей процес для дестабілізації.
Заява Верховної Ради підтверджує, що вибори в Україні можливі лише після завершення війни та створення безпечних умов. Це рішення має стратегічне значення: воно гарантує легітимність майбутнього голосування та захист виборчих прав громадян, які нині перебувають на фронті, в окупації чи за кордоном.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий до зустрічі з Володимиром Зеленським у будь-якій третій країні, але виключно для підписання мирної угоди. У Києві такі заяви називають маніпуляцією, адже Москва продовжує війну й не демонструє реальних кроків до миру.
Зеленський оголосив про підготовку масштабного обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”, який має відбутися найближчим часом за посередництва США. Це стане найбільшим кроком у звільненні українських військових від початку війни.
Президент Росії несподівано заявив про готовність до реальних переговорів із Володимиром Зеленським. В Офісі президента України наголосили, що це стало результатом тиску Києва та союзників, адже Кремль раніше відмовлявся від будь-яких діалогів, окрім підписання угоди на власних умовах.
В Україні попереджають: якщо Росія повернеться до масованих атак, наслідки можуть бути критичними. Енергетична система та інфраструктура залишаються під постійною загрозою, а влада закликає громадян бути готовими до нових викликів.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.