Удар по Порошенку та звільнення Ситника: що вирішив Конституційний суд щодо НАБУ

Конституційний суд, слідом за визнанням невідповідності Основному закону призначення Артема Ситника головою НАБУ, 16 вересня виніс рішення про неконституційність самої процедури призначення голови антикорупційного бюро. Що надалі чекає керівника НАБУ, якщо він фактично опинився за межами правового поля.

Йдеться про те, що український президент не мав права ані створювати НАБУ, ані призначати (та звільняти з посади) директора бюро. А отже парламент має негайно привести до відповідності з Конституцією законодавство про НАБУ.

Нагадаємо, закон про НАБУ було ухвалено у 2014 році. В парламенті законопроєкт представляв особисто п’ятий президент Петро Порошенко, оскільки створення такого антикорупційного органу, за його словами, було частиною угоди про асоціацію з ЄС та зобов’язанням України перед МВФ. Власне, і Європейський союз, і Міжнародний валютний фонд підтримали створення НАБУ. А претензій до закону не виникло у жодної міжнародної інституції. Бюро почало діяти навесні 2015 року, коли Порошенко підписав відповідні укази, зокрема, призначив главою НАБУ Артема Ситника, який перед тим переміг у спеціальному конкурсі на посаду.

Втім, претензії виникли через шість років після створення органу у депутатів з фракції ОПЗЖ – Григорія Мамки та Василя Німченка (суддя КСУ у відставці), які два місяці тому ініціювали подання 50 нардепів на невідповідність 6 пунктів закону про НАБУ Конституції України.

Майже три тижні тому з’явилося перше рішення КСУ стосовно особисто Ситника, через це він був змушений отримати статус не повноцінного директора, а лише виконувача обов’язки. Але після вчорашнього рішення суду Артема Сергійовича взагалі можуть не допускати на робоче місце. Фактично і він, і очолюване ним бюро опинилися поза межами правового поля. Його дії паралізовано, оскільки в умовах рішення КСУ будь-яку діяльність НАБУ може бути оскаржено у судах.

Отже, ймовірно, вже скоро слід чекати на оновлений закон про НАБУ. Чи буде цього разу переобране керівництво бюро, сказати важко. На звільнення Ситника чекає забагато людей, але його підтримують західні партнери України, зокрема посли країн "Великої сімки" (G7).

Тепер також невідома доля інших антикорупційних органів, створених під НАБУ: Вищий антикорупційний суд (ВАКС), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Деякі депутати від ОПЗЖ вже почали вимагати їхньої ліквідації.

За українські антикорупційні установи також замовили слово посли G7, які на своїй офіційній сторінці у Twitter зазначили: "Україна повинна продемонструвати політичну волю для захисту незалежності НБУ та доброчесності таких установ, як НАБУ, САП та ВАКС, щоб не дати корупції підірвати реформи, досягнуті на сьогодні".

Згладити ситуацію спробував представник президента в КС Федір Веніславський, який пояснив, що рішення КСУ аж ніяк не вплине на діяльність НАБУ, оскільки на момент формування бюро та призначення Ситника його директором дії президента України були законними. А чинне рішення КСУ зворотної сили не має.