Україна оскаржить в ООН та ОБСЄ легітимність Путіна у разі його спроби переобрання у 2024 році
Нардеп Олексій Гончаренко запропонував оскаржити легітимність очільника Кремля Володимира Путіна. У разі спроби переобрання на посаду президента РФ у 2024 року Київ його не визнає.
Досить з нього президентства. Про це 3 лютого він повідомив у "телеграмі".
Спроба Путіна зберегти посаду після 2024 року без проведення процедури демократичних виборів призведе до негативних наслідків для нього. Це дозволить його невизнавати як легітимного президента. Гончаренко зазначив, що саме з цієї причини необхідно звернутися до Ради безпеки та Генасамблеї ООН, ОБСЄ, НАТО. Також звернення повинні отримати й парламенти інших держав.
У липні 2020 року в Росії було внесено 206 поправок до Конституції Росії, включаючи ту, що передбачає обнулення терміну президентства Володимира Путіна. Після ухвалення цієї поправки Путін зможе обіймати найвищі державні пости до 2036 року.
ASPI news повідомляло, п'ятий прездент Петро Порошенко оцінив постачання зброї союзниками для України. Експерт прокоментував ймовірність великого наступу Росії на Україну.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.