Україна оскаржить в ООН та ОБСЄ легітимність Путіна у разі його спроби переобрання у 2024 році
Нардеп Олексій Гончаренко запропонував оскаржити легітимність очільника Кремля Володимира Путіна. У разі спроби переобрання на посаду президента РФ у 2024 року Київ його не визнає.
Досить з нього президентства. Про це 3 лютого він повідомив у "телеграмі".
Спроба Путіна зберегти посаду після 2024 року без проведення процедури демократичних виборів призведе до негативних наслідків для нього. Це дозволить його невизнавати як легітимного президента. Гончаренко зазначив, що саме з цієї причини необхідно звернутися до Ради безпеки та Генасамблеї ООН, ОБСЄ, НАТО. Також звернення повинні отримати й парламенти інших держав.
У липні 2020 року в Росії було внесено 206 поправок до Конституції Росії, включаючи ту, що передбачає обнулення терміну президентства Володимира Путіна. Після ухвалення цієї поправки Путін зможе обіймати найвищі державні пости до 2036 року.
ASPI news повідомляло, п'ятий прездент Петро Порошенко оцінив постачання зброї союзниками для України. Експерт прокоментував ймовірність великого наступу Росії на Україну.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.