Україна просить ЄСПЛ якнайшвидше провести слухання у справі "Україна проти Росії (Крим)"
Про це повідомив заступник Міністра юстиції, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.
За його словами, Секретаріат уповноваженого у справах ЄСПЛ направив запит до суду із проханням призначити в найкоротші терміни дату слухання.
"Секретаріат уповноваженого з питань Європейського суду з прав людини отримав від Суду повідомлення щодо переносу дати усних слухань у справі "Україна проти Росії (Крим)", які раніше були призначені на 27 лютого 2019 р. У відповідь Секретаріат направив відповідний запит до ЄСПЛ із проханням призначити у найкоротші терміни нову дату слухання. Наразі очікуємо відповідної реакції від ЄСПЛ. Україна повністю готова до проведення публічних слухань у справі "Україна проти Росії (Крим)" та представництва інтересів держави України в ЄСПЛ", - зазначив Ліщина.
Нагадаємо, що наразі в Європейському суді знаходиться п’ять міждержавних справ "Україна-Росія", пов’язаних з агресією РФ: "Україна проти Росії" щодо порушень прав людини на території АР Крим внаслідок анексії РФ, "Україна проти Росії" щодо порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей, "Україна проти Росії" стосовно фактів викрадення на території Донецької та Луганської областей дітей-сиріт та дітей-інвалідів представниками терористичних угруповань "ДНР" та "ЛНР2 та їх незаконного або фактичного переміщення на територію Росії; "Україна проти Росії" щодо порушення Росією прав українських політичних в’язнів та "Україна проти Росії" щодо захоплених українських моряків.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.