Україна в НАТО: на яких умовах та коли Київ отримає ПДЧ, – коментар політолога

Напередодні зустрічі президентів США та РФ 16 червня у Женеві, Володимир Путін назвав вступ України до НАТО "червоною лінією". Джо Байден проігнорував пересторогу російського колеги, тому варто з'ясувати, як й коли наша країна може стати членом Альянсу.

В Брюсселі 14 червня відбувся 32-й саміт НАТО, до участі на якому Україна запрошена не була. Втім, лідери країн-членів Альянсу підтвердили рішення ще Бухарестського саміту 2008 року. А саме – наша країна отримає План дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО.

"Тепер з новими силами Альянс буде працювати над досягненням поставлених цілей, підтримкою друзів, зокрема й України, та стримуванням суперників, зокрема Росії", – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Що таке ПДЧ?

Існує стійке переконання, що членом НАТО не може стати держава з неврегульованими територіальними конфліктами. Днями президент США заявив, що Україні заважають вступити до Альянсу не окуповані Крим та частина Донбасу, а корупція та гальмування реформ.

ПДЧ (Membership Action Plan) – програма з п'яти великих пунктів (політична та економічна системи, оборонно-військовий комплекс, ресурси, безпекові питання, правова політика), котра передбачає практичні рекомендації та адресну допомогу країнам-кандидатам у підготовці до вступу в НАТО. Якщо країна-кандидат відповідає за цими критеріями, то вона може підписати ПДЧ. Втім, навіть дотримання країною програми не гарантує з різних причин швидкого приєднання до Альянсу. Так, Албанія після отримання ПДЧ чекала 9 років до вступу в НАТО, Чорногорія – 8 років. Північна Македонія – 21 рік. На цей час ПДЧ має лише Боснія і Герцеговина.

Після ПДЧ всі країни-учасники Альянсу мають підписати, а згодом – ратифікувати протокол про вступ нової країни в НАТО. Далі документ ще повинні ратифікувати органи влади країни – нового члена Альянсу.

Українська влада заявила про прагнення отримати ПДЧ вже в цьому році. Втім, одного бажання мало. Протягом останніх двох років західні партнери – від МВФ до Держдепу США – вказували Банковій, які кроки потрібно зробити. Насамперед припинити руйнування антикорупційної вертикалі у державі, проведення судової реформи, справжня деолігархізація, боротьба з корупцією тощо.

Чому Росія проти членства України у НАТО?

"Уявімо, що Україна стане членом НАТО. Час підльоту ракет від Харкова або Дніпра до центральної частини Росії зменшиться до 7-10 хвилин. Це для нас червона лінія чи ні?" – днями заявив Путін.

Насправді президента Росії непокоїть, що через членство в Альянсі Кремль втратить можливості прямого тиску, зокрема, воєнного на Україну.

Протягом 1999-2020 років членами НАТО стали країни  колишнього "Варшавського договору" – Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Румунія, уламки Югославії (Словенія, Хорватія, Чорногорія та Північна Македонія). Щобільше до Альянсу у 2004 році приєдналися країни Прибалтики – Естонія, Латвія та Литва.

Не є збігом, що прямої військової агресії з боку РФ зазнали лише колишні республіки СРСР, котрі не були членами НАТО або входили до складу російського геополітичного об'єднання – Євразійський економічний союз. Хоча навіть останнє не надає гарантій безпеки та незалежності. Згадаймо лише чинні події навколо республіки Білорусь, постійний тиск на Казахстан, підігрівання напруги між Узбекистаном й Таджикистаном, конфлікт навколо Нагірного Карабаху тощо.

Природно, що країни з окупованими Кремлем територіями – Молдова (Придністров'я), Грузія (Абхазія, Південна Осетія) та Україна (Крим, ОРДЛО) – прагнуть увійти до НАТО. Тому на закиди Путіна генсек НАТО Єнс Столтенберг чітко відповів: "Лише Україна та члени НАТО вирішуватимуть, коли Київ приєднається до Альянсу, а не Росія".

"Не майте віри тим, хто каже, що під час зустрічі у Женеві 16 червня Байден та Путін обговорили вступ України до НАТО "мазком". Впевнений, говорили досить докладно. Не знаємо деталей, втім, головне, що тема приєднання України до Альянсу стояла на порядку денному саміту. Це є найважливішим результатом хоча б тому, що раніше дане питання не обговорювалося лідерами РФ та США жодного разу. Тому Америка залишається нашим головним стратегічним партнером та ґарантом безпеки. А те, що Байден першим серед американських президентів заговорив про можливість прийняття нашої країни до НАТО, свідчить, що наодинці з Москвою ми не залишимося", – підкреслив політичний блогер Олег Шарп.

Нагадаємо, журналіст ASPI news розповів про найперспективніші розробки та проєкти в оборонній сфері. Також повідомлялося, що віцепрем’єр-міністр Олег Уруський повідомив, як реформувати українську армію для швидшого вступу України до НАТО.