В Держдепі США прокоментувати слова Путіна про "демілітаризовану зону" між РФ та Україною
Володимир Путін заявив, що між РФ та Україною варто створити "демілітаризовану зону" для виведення російської території "з-під вогневої досяжності" України. Речник Державного департаменту США Метью Міллер прокоментував цю заяву під час брифінгу.
За словами представника Держдепу, йому "складно зрозуміти", як можна імплементувати буферну зону між Україною та РФ, у той час, коли російські окупаційні війська знаходяться на українській землі. "Дещо складно мати демілітаризовану зону, коли російські сили продовжують операції з українського боку кордону, а Путін ясно давав зрозуміти, що не збирається змінювати своїх цілей – захопити та підкорити Україну", – наголосив Міллер.
Він зауважив, що якщо Москва дійсно зацікавлена в створенні "демілітаризованої зони", то найкраще з чого може почати Кремль – це "демілітаризація територій України, де перебувають російські солдати".
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що район Костянтинівки залишається одним із найнапруженіших на всій лінії фронту.
Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу масованої балістичної атаки Росії на Київ заявив, що ворог дедалі частіше переслідує не лише військові цілі, а й прагне створити атмосферу постійного страху серед мешканців столиці.
Американське видання The New Yorker дійшло висновку, що війна між Україною та Росією входить у нову фазу, яка дедалі більше нагадуватиме затяжне виснажливе протистояння без швидкої перемоги будь-якої зі сторін.
Російська армія у липні застосувала проти України більше балістичних ракет, ніж російський військово-промисловий комплекс може виготовити за аналогічний період.
Україна продовжує масштабно зміцнювати північний кордон, перетворюючи його на багаторівневу оборонну лінію, здатну зірвати будь-яку спробу наступу з території Білорусі.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що будь-які заклики до скорочення підтримки України або її послаблення не мають нічого спільного з реальністю та суперечать інтересам європейської безпеки.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив, що робота Керченської поромної переправи, яка залишається одним із головних логістичних маршрутів Росії до окупованого Криму, практично паралізована.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про новий етап консультацій із провідними українськими військовими, під час яких обговорювали подальшу стратегію ведення війни, ситуацію на найгарячіших ділянках фронту та кроки, необхідні для досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових стратегічних рішень, які мають зміцнити українські позиції як на полі бою, так і на міжнародній арені.
Російська армія поступово втрачає можливість безперешкодно використовувати сухопутний коридор до окупованого Криму через постійні удари Сил оборони України по логістичних маршрутах, складах і транспортній інфраструктурі.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що район Костянтинівки залишається одним із найнапруженіших на всій лінії фронту.
Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов після аналізу масованої балістичної атаки Росії на Київ заявив, що ворог дедалі частіше переслідує не лише військові цілі, а й прагне створити атмосферу постійного страху серед мешканців столиці.
Американське видання The New Yorker дійшло висновку, що війна між Україною та Росією входить у нову фазу, яка дедалі більше нагадуватиме затяжне виснажливе протистояння без швидкої перемоги будь-якої зі сторін.