В Держдепі США прокоментувати слова Путіна про "демілітаризовану зону" між РФ та Україною
Володимир Путін заявив, що між РФ та Україною варто створити "демілітаризовану зону" для виведення російської території "з-під вогневої досяжності" України. Речник Державного департаменту США Метью Міллер прокоментував цю заяву під час брифінгу.
За словами представника Держдепу, йому "складно зрозуміти", як можна імплементувати буферну зону між Україною та РФ, у той час, коли російські окупаційні війська знаходяться на українській землі. "Дещо складно мати демілітаризовану зону, коли російські сили продовжують операції з українського боку кордону, а Путін ясно давав зрозуміти, що не збирається змінювати своїх цілей – захопити та підкорити Україну", – наголосив Міллер.
Він зауважив, що якщо Москва дійсно зацікавлена в створенні "демілітаризованої зони", то найкраще з чого може почати Кремль – це "демілітаризація територій України, де перебувають російські солдати".
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.