В Офісі президента розповіли, чого очікують від саміту про мир в Україні в Саудівській Аравії
В Офісі президента розповіли, представники яких країн відвідають Саудівську Аравію для участі у зустрічі щодо миру в Україні. Також стало відомо, чого можна очікувати від саміту. Про це в інтерв’ю УНІАН повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
"Це поки що не саміт, а зустріч на рівні радників з безпеки й відповідних зовнішньополітичних радників чи політичних директорів відповідних МЗС. Це друга подібна зустріч. Перша відбулася у Копенгагені 24 червня. Тоді взяли участь рівно п'ятнадцять країн", - розповів він.
За словами представника ОП, цього разу зустріч відбудеться у Джедді в Саудівській Аравії, а участь у ній планують взяти понад 40 країн. Він додав, що наразі підтвердження від деяких країн все ще надходять, тому точну їхню кількість поки назвати неможливо. "Якщо говорити по конкретних країнах, то, так, там будуть представники країн глобального Півдня. Зокрема Індія буде представлена так само, як і на минулій зустрічі, і навіть на більш високому рівні. Щодо Китаю, КНР отримала запрошення взяти участь у цій зустрічі", - сказав Жовква.
Він уточнив, що на цій зустрічі Україна хоче затвердити із її учасниками формулювання десяти пунктів формули миру. "Формулювання, яке було б прийнятним для кожної країни-учасниці… Не секрет, що позиції деяких країн щодо тих чи інших пунктів є різними. Деякі країни висловлювали власні пропозиції щодо того, як досягти миру в Україні", - додав заступник голови ОП.
Він нагадав, що були пропозиції Китаю, Бразилії та африканських держав щодо мирного плану, відтак Україна збирала реакцію кожної з цих країн на кожний з пунктів формули миру. "Наше завдання за результатами цієї зустрічі затвердити прийнятне для кожної країни-учасника формулювання кожного з цих пунктів. Це вже суттєве досягнення", - зауважив Жовква.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.