В ООН не можуть вплинути на визнання Росії країною-агресором, для цього є міжнародне право, - Кислиця
Збройне вторгнення Російської Федерації відразу в двох частинах України не ставить під сумнів визнання цієї держави країною-агресором. Крім того, діям Росії можна дати юридичну оцінку на підставі міжнародного права.
Про це заявив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця в інтерв'ю виданню "Крим. Реалії". Кислиця зазначив, що для відстоювання Україною своїх позицій у міжнародних судах підтвердження від ООН визнання Росії країною-агресором було б корисно. Однак відсутність офіційних положень від ООН у цій галузі не впливає на визнання агресором Російської Федерації.
"Генеральна асамблея ООН, якщо визнає Росію агресором, то це полегшить наші дії, зокрема в рамках Організації Об'єднаних Націй і в судах з залучення агресора до відповідальності. Але те, що країна є агресором, для цього нам не потрібен дозвіл, згода Генасамблеї. Для цього треба читати міжнародне право", - зазначив дипломат.
Сергій Кислиця також підкреслив, що західні країни не потрібно переконувати в неправомірності дій Москви щодо суверенітету України. За його словами, звідки береться на окупованих територіях України озброєння, давно ні для кого не секрет.
"Згідно з міжнародним правом, Російська Федерація є агресором, хоче вона цього чи не хоче. Ніхто в світі не сумнівається, що Росія - сторона конфлікту. Всі західні і східні розвідслужби знають, де береться зброя, солдати і офіцери", - сказав Кислиця.
Раніше Сергій Кислиця повідомив, що Україна не відмовиться від своїх громадян навіть у тому випадку, якщо окупаційна влада в АРК змусить людей з українським паспортом порвати документ, що підтверджує українське громадянство. Паспорт видається на підставі того, що людина вже є громадянином України.
Також Сергій Кислиця повідомив, що для розгляду питання про постачання води до Криму Росія повинна звернутися до Києва з офіційним зверненням. За його словами, істерики та погрози окупанта на розв'язання питання про воду ніяк не вплинуть.
Крім того, Кислиця заявив, що Росія намагається витіснити з анексованого Криму все проукраїнське населення, про що в ООН проінформовані. Постійний представник України при ООН також відзначив працю кримськотатарських патріотів, які, попри всі утиски, залишаються в Криму.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.