Венедіктова зробила заяву щодо справи Шеремета
Ірина Венедіктова заявила, що нині немає підстав говорити про непрофесійність чи несумлінності слідчим і прокурорам у справі Шеремета. Розслідування триває з 2017 року.
Генеральна прокурорка Ірина Венедиктова довіряє слідчим і прокурорам у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Національна поліція вже закінчила досудове розслідування. Про це Венедіктова повідомила в інтерв'ю Українським Новинам.
"Подивімося. Невідомо, до яких результатів прийде суд. У нас, на сьогодні, немає підстав говорити про непрофесійність чи несумлінності. Потрібно говорити за фактом, і тоді його оцінювати", - сказала Венедіктова і додала, що не є прокурором у групі прокурорів у цій справі, тому не може надати якусь конкретику. Венедіктова додала, що, розуміючи суспільний резонанс і що кожне слово буде вивчатися під мікроскопом, прокурори та слідчі розуміють свою відповідальність за це.
Раніше Ірина Венедіктова заявила, що за відсутність "посадок" чиновників-корупціонерів мають відповідати Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС), додавши, що, також, необхідно міняти Кримінально-процесуальний кодекс. ASPI news повідомляло, що Ірина Венедіктова заявила, що готова підписати підозру Порошенку.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.