Верещук повідомила про готовність нардепів голосувати за зняття з Порошенка депутатської недоторканності
Народний депутат партії "Слуга Народу" під час політичного шоу "Пульс", що транслюється на каналі "112 Україна" 10 грудня, заявила, що депутати її політсили будуть голосувати за зняття депутатської недоторканності з екс-президента України Петра Порошенка.
"Моя позиція, здається, найбільш публічна. Звичайно, за", - сказала Ірина Верещук під час телеефіру.
Вона також додала, що не помітила депутатів з партії "Слуга народу", які б відмовилися голосувати за зняття депутатської недоторканності з Порошенком.
Нардеп від "Слуги народу" Євген Шевченко, який також брав участь в обговоренні в ефірі "112 Україна", заявив, що і він буде голосувати за зняття недоторканності з п'ятого президента України.
Треба відмітити, що 10 грудня стало відомо про те, що Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне виробництво і початок досудове розслідування проти п'ятого президента України Петра Порошенка. Його підозрюють у скоєнні державної зради під час переговорів щодо мінських угод у 2015 році.
Про це йдеться в повідомленні ДБР адвокату і журналісту Андрію Портнову, яке він опублікував у своєму Тelegram-каналі.
У повідомленні йдеться про те, що Порошенко міг вчинити державну зраду під час переговорів щодо мінських угод.
"Повідомляємо, що за результатами розгляду вашої заяви з приводу вчинення п'ятим президентом України Порошенко А. П. державної зради в ході підготовки та проведення 11-12 лютого 2015 року переговорів щодо змісту документа під назвою "Комплекс заходів, спрямованих на виконання мінських угод", 10.12.2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань", - йдеться в тексті повідомлення.
Прессекретар Державного бюро розслідувань Анжеліка Іванова також підтвердила дану інформацію ЗМІ.
"Так, відкрито таке виробництво", – сказала Іванова, відповідаючи на питання видання УНН, чи дійсно порушено провадження за заявою про факт можливого вчинення державної зради Петром Порошенком під час підписання Мінських угод.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.