Верховна Рада проголосувала за призначення Ольги Піщанської на посаду голови АМКУ
Сьогодні, 16 липня, в українському парламенті відбулося голосування за призначення на посаду голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської. Кандидатуру Піщанської підтримали 255 народних депутатів.
Голосування на призначення керівника АМКУ продемонструвало підтримку в основному монобільшості. Так, у "Слузы народу" за неї проголосували 229 народних депутатів, причому один з "слуг" виявився проти такого призначення.
Позитивно кандидатура Піщанської була сприйнята фракцією "Довіра". У цій політсилі віддали свої голоси за Піщанську 16 парламентарів. Крім того, її підтримали 9 позафракційних депутатів.
Проти призначення Піщанської проголосували практично в повному складі в "Європейській солідарності" (22 людини). У своїй більшості також проголосували і в "Батьківщині" (19 осіб). У фракції "Голос" проти призначення Піщанської проголосували 15 осіб. У фракції "Партія "За майбутнє" один нардеп проголосував" за "і два парламентарі проголосували "проти". В цілому в даній фракції утрималися від цього голосування 11 осіб.
У проєкті постанови №3856 йдеться: "Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції Верховна Рада постановляє: призначити Піщанську Ольгу Станіславівну на посаду голови Антимонопольного комітету України". Таким чином, на підставі голосування Піщанська зможе зайняти пост голови АМКУ. Відомо, що до призначення Піщанської керівником Антимонопольного комітету вона була на посаді першого заступника голови АМКУ.
Нагадаємо, сьогодні в Раді також підтримали кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови Національного банку України. У ситуації з Шевченком Рада була більш солідарною. За його кандидатуру віддали голоси 332 народних депутати.
Крім того, варто нагадати, що сьогодні під стінами Верховної Ради відбувається акція протесту. Активісти проти ухвалення скандального законопроєкту про мову викладання в навчальних закладах, автором якого є народний депутат "Слуги народу" Максим Бужанський.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.
Москва заявила, що тристоронній діалог між Україною, США та Росією відновиться лише після узгодження розкладу сторін, причому вирішальним фактором названо американський графік.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із закликом до Європейського Союзу терміново виплатити Україні погоджений кредит у 90 мільярдів євро та ухвалити двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він заявив, що Європа не може дозволити одній країні блокувати рішення, які визначають безпеку континенту.
На нараді, присвяченій 12-й річниці анексії Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва інвестувала у півострів понад 1,3 трильйона рублів. Він назвав окупацію «історичним днем» для РФ та привітав мешканців, яких у 2014 році змусили голосувати на так званому «референдумі» під дулами автоматів.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що підготував для Дональда Трампа iPad, який у режимі реального часу показує ситуацію на фронті: атаки дронів і ракет, перехоплення українською армією та вартість кожного кілометра окупованої території.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російське командування регулярно перебільшує військові успіхи, намагаючись видати обмежені тактичні просування за стратегічні прориви. Аналітики наголошують: це не відображає реальної ситуації на полі бою, а є елементом пропаганди, покликаної деморалізувати Україну та переконати Захід у «неминучості» перемоги Росії.
Американська розвідка оцінила ситуацію на фронті й дійшла висновку, що Росія не відмовиться від стратегії затяжної війни. Кремль прагне використати час як головний інструмент тиску, поступово виснажуючи українські сили та ресурси.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.