Верховна Рада проголосувала за призначення Ольги Піщанської на посаду голови АМКУ
Сьогодні, 16 липня, в українському парламенті відбулося голосування за призначення на посаду голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської. Кандидатуру Піщанської підтримали 255 народних депутатів.
Голосування на призначення керівника АМКУ продемонструвало підтримку в основному монобільшості. Так, у "Слузы народу" за неї проголосували 229 народних депутатів, причому один з "слуг" виявився проти такого призначення.
Позитивно кандидатура Піщанської була сприйнята фракцією "Довіра". У цій політсилі віддали свої голоси за Піщанську 16 парламентарів. Крім того, її підтримали 9 позафракційних депутатів.
Проти призначення Піщанської проголосували практично в повному складі в "Європейській солідарності" (22 людини). У своїй більшості також проголосували і в "Батьківщині" (19 осіб). У фракції "Голос" проти призначення Піщанської проголосували 15 осіб. У фракції "Партія "За майбутнє" один нардеп проголосував" за "і два парламентарі проголосували "проти". В цілому в даній фракції утрималися від цього голосування 11 осіб.
У проєкті постанови №3856 йдеться: "Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції Верховна Рада постановляє: призначити Піщанську Ольгу Станіславівну на посаду голови Антимонопольного комітету України". Таким чином, на підставі голосування Піщанська зможе зайняти пост голови АМКУ. Відомо, що до призначення Піщанської керівником Антимонопольного комітету вона була на посаді першого заступника голови АМКУ.
Нагадаємо, сьогодні в Раді також підтримали кандидатуру Кирила Шевченка на посаду голови Національного банку України. У ситуації з Шевченком Рада була більш солідарною. За його кандидатуру віддали голоси 332 народних депутати.
Крім того, варто нагадати, що сьогодні під стінами Верховної Ради відбувається акція протесту. Активісти проти ухвалення скандального законопроєкту про мову викладання в навчальних закладах, автором якого є народний депутат "Слуги народу" Максим Бужанський.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із Володимиром Зеленським стала стратегічною помилкою Кремля.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вкотре заявив, що не має наміру втягувати білоруську армію у війну проти України. За його словами, Мінськ не бачить ані військової, ані політичної необхідності для прямої участі у бойових діях, хоча й продовжує демонструвати союзницькі відносини з Росією.
Президент України Володимир Зеленський найближчим часом зустрінеться з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним ризиком європейського мирного плану є спроба залучити Росію до переговорів без гарантій припинення агресії. За його словами, будь-які ініціативи, які передбачають участь Москви, можуть перетворитися на пастку для України та легалізувати окупацію.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що звернення президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна може стати важливим сигналом для відновлення дипломатичних зусиль щодо завершення війни.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.