Верховний Суд поставив крапку в багаторічній суперечці Ощадбанку та російського "Сбербанку"
Сбербанку Росії заборонили використовувати в Україні торгову марку "Сбербанк". Це надасть можливість більш надійно захистити права та інтереси клієнтів.
У четвер, 19 серпня, Верховний Суд прийняв рішення у справі, яка була ініційована державним Ощадбанком у 2016 році з приводу заборони Сбербанку РФ використовувати авдентіку на території України. Справа, яка перебувала на розгляді судів першої та апеляційної інстанцій, налічувала тридцять томів, інформують в Ощадбанку.
Значна тривалість розгляду справи зумовлені складністю та активним протистоянням АТ "Сбербанк", яке зобов'язали припинити незаконне використання торгової марки Сбербанк в Україні. Судове рішення не вплине на права і обов'язки клієнтів українського банку-опонента. Водночас це важливе рішення Верховного Суду дає Ощадбанку можливість більш надійно захистити права і інтереси своїх клієнтів, підкреслили у фінансовій установі.
ASPI news інформувало, що у 2019 році судом було ухвалено рішення на користь Ощадбанку, яким відхилено спробу Російської Федерації призупинити примусове виконання рішення міжнародного арбітражу на користь Ощадбанку. Але у березні поточного року паризький апеляційний суд відхилив рішення Міжнародного Трибуналу від 26 листопада 2018 року у справі Ощадбанку проти Російської Федерації щодо відшкодування втрат у Криму через анексію.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.