Використання хімічної зброї проти Україні – ознака слабкості армії Росії
Звичайно, ставлення до законів та міжнародних норм з боку кремля завжди було зневажливим, що часто переходило до повного ігнорування. Що говорити хоча б про те, що розв'язання Путіним війни проти України повністю підпадає під статтю 353 Кримінального кодексу РФ «Планування, підготовка, розв'язання чи ведення агресивної війни».
І в цьому випадку не допомагає навіть те, що російський диктатор називає війну "спеціальною операцією". В офіційному коментарі до ст.353 Кримінального кодексу йдеться: «Ведення агресивної війни означає здійснення військових операцій проти іншої держави із застосуванням усіх чи окремих видів озброєння чи військової техніки.
Ці дії можуть виражатися:
а) у вторгненні або нападі на територію іншої суверенної держави або у військовій окупації території іншої незалежної держави повністю або частково;
б) у бомбардуванні міст, населених пунктів, народно-господарських об'єктів та оборонних споруд або у застосуванні будь-якого виду зброї проти збройних сил та військової техніки на території іншої держави;
в) у блокаді портів чи берегів іншої держави;
г) у нападі на військово-морські та військово-повітряні флоти іншої держави;
д) у застосуванні збройних сил, що знаходяться на території іншої держави за згодою приймаючої держави;
е) у порушенні умов, обумовлених у підписаній угоді.»
Чи неправда, чітко описано все те, що зробив Путін і його кремлівська кліка. Чорним по білому. У їхніх же законах. І їм на це начхати. Тому ми не можемо знати, де саме знаходиться грань правового нігілізму правлячого в Москві режиму і чи існує ця грань взагалі.
11 квітня 2022 року стане ще однією віхою російсько-української війни. Цього дня російські загарбники використали отруйні речовини проти захисників Маріуполя та мирних жителів. Застосувавши зброю масового ураження, Росія остаточно поставила себе поза всяким законом.
Враховуючи те, що хімзброя (імовірно, зарин) була використана в малих дозах, можна сказати про те, що російські окупаційні війська вирішили протестувати міжнародну громадську думку та реакцію цивілізованого світу на цей факт. Крім того, проводиться класичне усунення «вікна Овертона» з немислимого в можливе. І вибір об'єкта розпилення – не випадковий.
Маріуполь перебуває у повному оточенні загарбників і не може йтися про якийсь допуск міжнародних експертів для зняття зразків з метою встановлення факту застосування газу. Проте, крім заяв захисників міста, є й інші непрямі підтвердження застосування отруйних речовин. 11 квітня так званий «прессекретар народної міліції ДНР» Едуард Басурін встиг заявити, що із захисниками Маріуполя на території «Азовсталі» «мають розібратися хімічні війська». Наразі, за повідомленнями джерел, Басуріна заарештовано співробітниками ФСБ і вивезено у невідомому напрямку.
Другим фактом є призначення командувачем російських військ Олександра Дворнікова, якого вже кілька років називають "сирійським м'ясником". Він провів у Сирії на чолі російського угруповання менше року – з вересня 2015 року до липня 2016 року. Перебування Дворнікова запам'яталося масованими бомбардуваннями стратегічною авіацією мирних кварталів та застосуванням отруйних речовин.
Путін тоді нагородив генерала-вбивцю званням героя Росії. Дворніков очолив російське угруповання в Україні, яке не зуміло досягти жодного помітного успіху за 6 тижнів війни. І, очевидно, йому видано карт-бланш на будь-які безчинства, аби добитися хоч якогось успіху та відновити реноме «великої армії». Застосування отруйних речовин, на думку кремля, має зламати волю до опору захисників Маріуполя та залякати мирних жителів, які, як бачимо, не припиняють боротьбу навіть у тимчасово окупованих містах України.
Все це відбувається саме тому, що, як виявилося, російська армія ні на що не здатна на полі бою, якщо воює з дотриманням правил та звичаїв ведення війни. Не треба, безумовно, применшувати можливості російсько-фашистської орди.
Але цілком очевидно, що керівництво РФ переоцінило свої можливості, мабуть, попавшись на власну пропаганду про непереможність і «аналогів-немає» вітчизняної техніки, серед якої ми так і не побачили сучасних зразків, типу легендарної телевізійної зірки – «Армати». Тому змінилася тактика, і агресори розпочали килимові бомбардування міст некерованими боєприпасами, руйнування цивільної інфраструктури, масові вбивства мирного населення та застосування отруйних речовин.
Не важко припустити, що в умовах, коли зриваються плани, солдати окупантів масово відмовляються воювати, а українські захисники завдають болісних для самолюбства тирана ударів, на кшталт знищення флагмана чорноморського флоту, градус психопатії керівництва кремля наростатиме і воно йтиме на все нові злочини. Україна має бути готова до цього та за кожним фактом залучати міжнародне співтовариство до розслідування військових злочинів з метою висування офіційного звинувачення злочинцям у міжнародному трибуналі після остаточної перемоги над імперією зла.
ELENA RUDENKO
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.