"Водна блокада Криму": окупанти звинуватили Порошенка і Зеленського
Влада окупованого Криму заявила, що Україна забезпечувала до 85% потреб півострова в прісній воді через Північно-Кримський канал, що йде від Дніпра. Однак, після окупації подача води припинилася.
Припинення Україною подачі води в окупований Крим організували колишній глава "Батьківщини" в Криму Андрій Сенченко і національний лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв та Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Про це заявив так званий глава кримського парламенту Володимир Константинов, повідомляє РІА Новини.
Константинов заявив, що ініціює звернення до Генпрокуратури про порушення проти цих людей кримінальної справи про спробу геноциду. Також, за словами Константинова, відповідальність лежить на президентах України - Петрі Порошенко, з чиєї згоди все було зроблено, і Володимирові Зеленському, "який продовжує розпочатий курс варварського ставлення до кримчан".
За словами Константинова, економічний збиток від перекриття Північно-Кримського каналу обчислюється мільярдами. Це і екологічні проблеми, пов'язані з бездіяльністю каналу.
Раніше повідомлялося, що Рефат Чубаров різко прокоментував стратегію деокупації Криму. ASPI news писало, що представники окупаційної "влади" Криму зібралися подавати позов проти України для компенсації нібито завданих водною блокадою шкоди сільському господарству півострова.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.