Як Єрмак із Зеленським у Карпатах гуляли: ювілей голови ОП обернувся скандалом
"Українська правда" опублікувала розслідування гучного святкування головою ОП свого ювілею у державній резиденції "Синьогора ". Офіс Президента спростував факти, які подають журналісти.
Як ідеться в журналістському матеріалі, глава держави Володимир Зеленський та Андрій Єрмак покинули Банкову 19 листопада, а день народження голови ОП відзначали 21 числа. Повернулись вони у Київ та знову приступили до обов’язків аж 23 листопада. Проте Офіс президента відкидає журналістські домисли про чотириденне святкування ювілею.
У розслідуванні йдеться про те, що гостей доправляли двома гелікоптерами – Державної служби з надзвичайних ситуацій та Збройних сил України чи Національної гвардії. Ці гелікоптери кілька разів 21 листопада літали між Івано-Франківськом та Києвом. На святі серед інших гостей нібито був заступник голови ОП Андрій Татаров та міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. А за кілька місяців до цієї резонансної події зробили нову дорогу до резиденції "Синьогора".
У Офісі Президента на закиди журналістів відповіли, що спеціальна авіація чи приватні літаки не використовувалися для доставлення гостей. Зеленський у п'ятницю працював на Банковій, а ввечері того ж дня відбув у резиденцію в Гуті. У неділю він перебував у Києві на заходах, присвячених роковинам початку Революції Гідності, у понеділок також був на робочому місці. Президент користувався резиденцією та повітряною технікою в рамках державних протоколів.
Також там зазначили, що до резиденції приїжджав лише міністр Чернишов, який перебував того дня у місті Рівному та пересувався автомобілем. Єрмак святкував день народження у понеділок у Києві – із батьками, а у вівторок його привітали колеги в Офісі президента.
Раніше ASPI news повідомляло, як Володимир Зеленський відсвяткував свій день народження на квартирі співвласника студії "Квартал 95". Журналісти "Схем" тоді звернули увагу, що на вечірці, попри пандемію, ніхто з присутніх не дотримувався ні дистанції, ні масочного режиму. Також раніше керівник Офісу Президента Андрій Єрмак прокоментував напад на автомобіль помічника керівника держави Сергія Шефіра.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.