Захід прийняв рішення щодо Путіна на саміті країн G7 – Офіс президента
Радник глави офісу президента України Олексій Арестович переконаний, що Захід прийняв рішення "ламати" президента Російської Федерації Володимира Путіна. Про це він розповів у розмові з російським правозахисником Марком Фейгіним.
Арестович нагадав, як лідери "Великої сімки" висміяли постановочне фото глави Кремля з конем, зняте в 2009 році. "Путін - вкрай самолюбна істота. Західні лідери у відкриту його висміяли, це означає, що вони емоційно включилися у війну. Це не сухі і вивірені політичні заяви, які залишають простір для вибору, вони його просто принизили. Друге - вони спалили мости. Рішення прийнято, відкату не буде, інакше немає сенсу його принижувати. І це означає, що його будуть добивати", - сказав він.
Також він зазначив, що останні рішення про введення санкцій проти РФ і про військову допомогу Україні - дуже болючі для Російської Федерації. "Обидві сторони пішли на ескалацію, обидві сторони вперлися. І найголовніше, на що у мене надія, що Захід зрозумів, що їм сказав сьогодні наш президент. Він сказав, що зараз не час для переговорів. Але ця емоційна річ зі знятими піджаками мені показала, я впевнений, що будуть ламати, фізично ламати", - сказав він.
За словами Арестовича, заходу знадобилося 124 дні війни на розуміння того, що з Російською Федерацією не вийде домовитися. "Тільки поламати. І, судячи з усього, готові ламати", - зазначив він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.