Затриманий ексглава "Укравтодору" Славомір Новак: що про нього відомо?
20 липня стало відомо про затримання у Гданську колишнього керівника "Укравтодору" Славоміра Новака, та обшуки, які відбулися на території України і Польщі. Новака звинувачують у корупційних схемах та створенні ОЗГ у період з 2016 до 2019 років.
Санкціоновані обшуки були проведені в Україні та Польщі – в офісах "Укравтодору", компаніях-учасницях тендерів державної агенції та за місцем проживання осіб, які підозрюються у причетності до діяльності організованої злочинної групи. Проводились обшуки працівниками НАБУ, САП, представниками антикорупційного бюро Польщі і окружною прокуратурою. Відомо, що окрім Новака у Польщі затримали також президента Польсько-української господарчої палати Яцека Пехоту та колишнього військового Даріуша Завадку. Крім того повідомлялося, що одна людина затримана на території України, але наразі не було оприлюднено інформації, хто саме.
В.о. голови САП Максим Грищук під час пресконференції 20 липня заявив, що Новак міг отримувати хабарі під час роботи в українському "Укравтодорі" за подовження терміну договорів, шляхом створення підприємства на території Польщі, куди перенаправлялися кошти. В той же час директор НАБУ Артем Ситник зауважив, що розслідування було ініційоване українською стороною, а сам механізм отримання неправомірної вигоди був розроблений на території Польщі.
Що відомо про Славоміра Новака?
- Славомір Новак народився 11 грудня 1974 року у Гданську (Польща). Закінчив магістратуру з міжнародних відносин на факультеті соціальних наук у Гданському університеті, а також Гданьську Морську Академію. Навчався в Лондонській бізнес школі на програмі для топ-менеджерів, SEP 85.
- З 1998 по 2000 роки займав посаду радника в Міністерстві оборони Польщі.
- З 2001 по 2014 роки – політик парламентської фракції Громадянська Платформа.
- З 2002 по 2004 рік працював викладачем у Гданській вищій гуманітарній школі.
- З 2002 по 2004 рік займав посаду віцепрезидента Правління (польське Радіо Гданськ).
- З 2004 по 2014 роки працював депутатом польського Сейму.
- З 2007 по 2009 роки – державний секретар у канцелярії прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска.
- З 2009 по 2010 рік Новак займав посаду заступника керівника парламентської фракції Громадянська Платформа.
- У 2010 році Новак був очільником передвиборного штабу Броніслава Комаровського на президентських виборах.
- З 2010 по 2011 роки працював держсекретарем у Канцелярії президента Польщі Броніслава Комаровського з питань контактів з урядом і парламентом.
- 18 листопада 2011 року був призначений президентом Польщі Броніславом Коморовським міністром транспорту, будівництва і водного господарства в другому уряді Дональда Туска.
- У 2011-2013 роках Новак займав посаду міністра транспорту і водного господарства Польщі. Був відповідальним за інвестиції і транспортні плани під час підготовки Польщі до Євро-2012. Керував інвестиційними програмами, що відбувалися спільно з європейськими фондами.
- У 2013 році потрапив у скандал через те, що не вніс до своєї декларації годинник, вартість якого становила близько 20 тисячі злотих, тоді як згідно з польським законом чиновники мусять декларувати рухоме майно, вартість якого становить більше 10 тисяч злотих. Після цього випадку Новак подав у відставку.
- Ще один скандал стався у 2014 році, коли польське видання оприлюднило розшифровки незаконно зроблених записів розмов із голосами польських посадовців. На плівках було зафіксоване спілкування людини з голосом, схожим на Новака, із особою, чий голос схожий на колишнього заступника міністра фінансів Анджея Параф'яновича. Розмова стосувалася податкової перевірки бізнесу дружини Новака.
- У жовтні 2016 року Новак отримав громадянство України і почав займати посаду виконувача обов'язків голови "Укравтодору". За цей час виступив ініціатором проєкту, що передбачав об'єднання чорноморських портів Миколаїв і Одеса із портом Гданськ у Польщі, презентував концепцію розвитку автомобільних доріг загального користування, ввів на території України практику інтелектуальних транспортних систем та стандарт гарантій на ремонт і будівництво доріг (середні поточні ремонти укладаються з гарантією на 5 років, а капітальні – 10 років).
- 24 вересня 2019 року подав у відставку з посади голови "Укравтодору" у зв'язку із закінченням трирічної каденції.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.