Зеленський прокоментував можливість участі Путіна у наступному Саміті миру
Володимир Путін не хоче брати участь у саміті миру. Він не знає, що робити після закінчення війни. Про це сказав у інтерв'ю президент України Володимир Зеленський для представників провідних ЗМІ країн Північної Європи.
Глава держави наголосив, що Україну необхідно посилити перед будь-якими переговорами. За його словами, Київ готовий, щоб Росія взяла участь у другому саміті миру, але для цього має бути мирний план. Також необхідний план із залучення країн Глобального Півдня.
Зеленський запевнив, що Україна готова доповнювати свій план пунктами, які запропонують Китай, Бразилія та інші країни, якщо такі пункти будуть ґрунтуватися на Статуті ООН та допоможуть зупинити бойові дії. "Ми готові, ми дуже відкриті. Але коли вони почули, що я готовий, вони сказали, що Україна хоче тільки свій план. Ні", - додав він.
Як зазначив президент, Київ у будь-якому разі підготує мирний план у листопаді і, якщо будуть пропозиції від інших країн, то може бути створено спільний план. "Якщо вони хочуть запросити Путіна, добре, нехай запросять. Але є одна річ. Він не хоче, бо не знає, що робити після цієї війни, що він робитиме далі. У нас є наш план, але він має свій власний план", - підкреслив Зеленський.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.