Зеленський розповів, чому категорично проти заморожування війни з РФ
Президент України Володимир Зеленський пояснив, чому він категорично проти замороження війни з Росією. Про це глава держави сказав під час виступу в Інституті Рональда Рейгана у Вашингтоні.
Зокрема, у Зеленського запитали, чи досі відновлення контрою України над кордонами 1991-го року є метою та чи бачить він припинення війни для України шляхом переговорів. Президент України наголосив, що найкращим шляхом завершення війни вважає організацію другого Саміту миру і підготовку відповідного плану, але одночасно світова більшість має змусити російського диктатора Володимира Путіна припинити війну. "Це найкращий шлях. І коли ви говорите про території, ви повинні знати, що у першу чергу, звісно, ми повинні врятувати людей", - сказав Зеленський.
Водночас, як відзначив глава держави, якщо російські війська залишатимуться на українській території, то це буде заморожений конфлікт. "Ми не хочемо, аби він був на нашій території, оскільки, у будь-якому випадку, це буде заморожений конфлікт. Це питання років, коли він підготується і повернеться - знову повернеться з вторгненням. Він зробить це", - наголосив Зеленський.
При цьому, у Зеленського уточнили, чи має він на увазі, що потенційна угода з Путіним не спрацює так само, як не спрацювала Мюнхенська угода з Гітлером від 1938 року. "Мені здається, що йому подобається процес. Це є проблемою. Йому подобається процес. Для нього не важливо, що окупувати. Йому подобається процес і це його історія", - сказав Зеленський.
У цьому зв'язку, президент України навів приклад політичної окупації Білорусі, що, на його переконання, вже було здійснено Путіним.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.